Головна задача сьогодні — це оборона Миколаєва і області, забезпечення життєдіяльності міста як такого, що приймає біженців з області та Херсонщини. Другий фронт, який сьогодні є в місті — це відновлення систем життєзабезпечення після бомбардувань. На даний час Миколаїв потребує допомоги, тому що залишився єдиний логістичний напрямок — Одеський.
Про життя міста під час війни кореспондентам Суспільного розповів Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич.
- Ви сказали, що була селекторна нарада з Офісом президента, днями спілкувалися з представниками Асоціації міст України. Про що ці розмови? Які рішення приймаються?
— Насамперед, сьогодні говорили про економіку, про роботу підприємств, що мають можливість працювати в цей воєнний час, про роботу аграрного сектору, це стосується області, про імпорт. Також про надходження гуманітарних вантажів до районів, що перебувають у стані активних бойових дій. Крім того, спілкувалися з питань життєдіяльності, фінансування, зміни деяких законодавчих актів, що регулюють економічні стосунки на території України під час воєнного стану. Тобто спрощених процедур закупівель, необхідних для забезпечення обороноздатності наших територій. Була також зустріч за участі представників міністерств, які брали на себе деякі питання задля пришвидшення рішень.
На даний час Миколаїв потребує допомоги. Ми відрізані фактично від усіх напрямків, зокрема Кропивницький, Херсонский напрямки, у нас єдиний — Одеський. Через це змінюється логістика. Таким чином у нас зростають ціни на деякі продукти. На сьогодні в Миколаєві забезпечується підвезення продуктів до магазинів, до аптек медичних препаратів. Головна наша задача сьогодні — це оборона міста Миколаєва і області, забезпечення життєдіяльності міста як такого, що приймає біженців з області та Херсонщини.
- Ви сказали про роботу підприємств. Чи завантажені в сьогоднішніх умовах підприємства Укроборонпрому
— Ці підприємства підпорядковуються Києву і звідти регулюється їх робота. Йшлося більше про виробничі підприємства недержавної форми власності: як їм потрібно допомогти для запуску виробничих процесів, аби забезпечити людей зарплатою, мінімальними надходженнями до державного та місцевих бюджетів.
- Майже місяць триває активна фаза війни. Як за цей час спрацьовували міські служби, наскільки ефективно працювали і продовжують працювати? Насамперед, комунальні підприємства. Наприклад, транспорт, я стежу через електронний застосунок. Близько 20-30 приватних машин виходить на лінії, решта — комунальний транспорт. Чи буде збільшуватися парк комунального транспорту?
— Для того, щоб це зрозуміти, не потрібна була війна. Додатковий транспорт у нас був у процесі закупівлі. Зараз всі ці проєкти поставили на паузу. Сподіваюся, що після війни вони продовжаться. Це питання стосується закупівлі тролейбусів з автономним ходом, фактично відбувся тендер і почалося їх виробництво на заході України. Це, звичайно, автобуси за тендером, що вже відбувся, вже визначили переможців, тільки потрібно, щоб банк обрав серед них переможців. Моя позиція, що Миколаїв повинен мати достатню кількість комунального транспорту, аби забезпечити місто безперебійним перевезенням усіх громадян, в тому числі і у віддалених куточках міста.
Наразі графік роботи електротранспорту постійно оновлюється, ми збільшуємо кількість маршрутів. Після обстрілів через пошкодження мережі деякі маршрути змінили свої напрямки. Зараз відновлюються і щодня ми збільшуємо, змінюємо маршрути. Наші зелені автобуси, які ми закупили у лізинг, 23 нові автобуси, сьогодні працюють на різних напрямках. Зокрема, зараз ми займаємося питаннями евакуації людей з Миколаєва до Одеси та до кордону з Молдовою, Паланка. Ми забезпечуємо потреби цими автобусами. Крім того, наші автобуси курсують на звільнені території області. Звідти привозимо людей. Три вільні автобуси курсують до Корабельного району міста. Зменшиться кількість людей, які будуть охочі покинути місто — ми повернемо на маршрути міста.
Гарантований графік роботи комунального пасажирського транстпорту — з 8:00 до 17:00.
Наші всі підприємства працюють у посиленому режимі. Ми схожі всі на мурашок, які після бомбардування виповзають і починають ремонтувати все, що було понівечено. Сьогодні по місту є поодинокі випадки відключення підстанцій, що забезпечують окремі мікрорайони електрикою. Фактично працюють всі котельні в Миколаєві. Щодо води і газу також є поодинокі випадки. А так всі системи працюють. Вважаю, що другий фронт, який сьогодні є в місті — це відновлення систем життєзабезпечення після бомбардувань, все відбувається в активному режимі. Хочу подякувати всім комунальникам, ТЕЦ, Миколаївобтеплоенерго. Зауважу, що деякі ремонти відбуваються під час бомбардувань.
Нещодавно я виїжджав з однією з бригад АТ "Миколаївобленерго", яка відновлювала електропостачання в місті. Виїхали на місце і почалося бомбардування, довелося укривати техніку, пізніше поновили свою роботу. Це повсякденний героїзм, який деякими може сприйматися як повсякденна робота, але в умовах війни цим людям непросто виконувати свою роботу, бо вони ризикують своїм життям. Вони як і військові, які перебувають на передніх позиціях.
- Наскільки несподіваною для миколаївської влади стала ця агресія. За тиждень перед атакою планувалося засідання сесії, але не було кворуму. Тоді потрібно було виділити гроші на територіальну оборону. 24 лютого також не відбулася сесії. Наскільки готова міська рада працювати?
— На сьогодні законодавча влада надала нам більше можливостей у сфері господарської діяльності, у сфері роботи в умовах військового стану. Звичайно, ніхто не хотів вірити, що буде війна, незважаючи на те, що війна на території України відбувається вже вісім років. Те, що відбувається сьогодні, це масштабована ситуація зі сходу нашої держави. Дехто не вірив, що саме Росія займається цим вісім років. Я казав, будучи членом Конгресу Європи місцевих та регіональних рад, що Україна потерпає не від так званих ЛНР-ДНР, а саме від Росії, адже якби тимчасово окуповані території використовували зброю, що у них була на складах, то вона б давно вже закінчилася. Росія завозила туди зброю, постійно атакувала наші війська і думала, що може зробити те ж Україною. На щастя, Путін отримав на решті території України по зубах. Ми бачимо, що сьогодні українці об'єдналися, як ніколи і готові показати ворогу, що нам не потрібна ця денацифікація чи захист. Ми можемо боронити себе самі. А те, що робить Путін на території Украни — це нацизм. Знищуються міста. Порівняно з Маріуполем у Миколаєві тиша і спокій. Те, що відбувається з Маріуполем, коли танки і артилерія гатять по багатоповерхівках, знишуючи їх -це не військові об'єкти, може танки стоять на третьому поверсі у коридорі? Кількість цивільних, які загинули у Маріуполі, зараз без військових втрат, сягає трьох тисяч людей. Це просто геноцид українського народу російськими військами. Думаю, що сьогодні до всіх у Миколаєві дійшло, що Росія нам не братня країна. Після побаченого горя війни неможливо пробачити те, що вони роблять сьгодні. І це стосується не лише Путіна, а й усіх людей, які підтримують війну. А таких 70 відсотків ворожих росіян. Це до укранців, які ніколи і ні від кого не хотіли, а національна ідея, мабудь, останні 8 років — відчепіться від нас.
- Повертаючись до міськради, чи виконується рішення РНБО щодо тимчасової заборони деіяких 11 партій проросійського і соціалістичного напрямку?
— Після початку війни ми не збирали сесію та й сьогодні немає потреби в цьому. Мені не вистачає часу через велику кількість щоденних справ, щоб ще думати про те, скільки залишилося депутатів у місті, чим вони займаються. Поки мені не потрібна сесія, щоб виконувати обов'язки міського голови у військовий час, я навіть цим цікавитися не буду. Вважаю, що кожен повинен робити справи на своєму місці. Якщо хтось взяв зброю і пішов до війська, це дуже добре. Якщо хтось не може воювати, але може займатися питаннями гуманітарної безпеки міста, нехай цим займається. Я не хочу бути найкращим військовим у міській раді, але вважаю, що сьогодні немає потреби в роботі сесії міськради як в Миколаєві, так і в інших містах.
Щодо тимчасової заборони: нам не доводили жодних дій, які ми повинні вчиняти ані з РНБО, ані з Офісу президента. Тому це не імплементувалося ніяк в місті Миколаєві.
- Якщо сесія вібудеться протягом ще віськового стану, то вистачить голосів без тих партій, діяльність заборонена?
— Приклад окупованого Херсона: фракція ОПЗЖ в міській раді саморозпустилася, але це не означає, що депутати перестали бути депутатами. Тобто вони можуть вийти зі складу фракції, створити фракцію з будь-якою назвою, наприклад, "За відновлення Миколаєва" і продовжити працювати. Головне — публічна позиція цих депутатів, що вони готові визнати і залишають партію. У Миколаєві я про такі події не чув.
- Чи ведете звітність щодо питань від миколаївців під час ефірів?
— Велика кількість запитань пов'язана з роботою некомунальних служб. Вивезення сміття, водозабезпечення, електропостачання — всі питання щодо діяльності комунальних підприємств, як для військового часу, працюють на 100 відсотків. Навіть і більше. Бо сьогодні КП забезпечують не лише життєдіяльність міста, а й зайняті в ремонті військової техніки, яку росіяни кидають. Ми завозимо цю техніку до міста, перефарбовуємо її, ремонтуємо разом з військовими і передаємо їм для використання проти російських загарбників.
- Як повідомило управління освіти міської ради, із 28 березня поновлюється навчальний процес, дистанційне навчання. Скільки шкіл і дітей зможуть повернутися за парти?
— Зараз збирається інформація по школах. Побачимо, якщо будуть комплектуватися класи-паралелі у всіх, хто має можливість навчатися, будемо збирати. З'ясовуємо, хто не має можливості, або хто пішов до школи у західних областях, інших країнах. Думаю, що перші два тижні будуть організаційно-підготовчі матеріали, будуть згадувати те, що було до війни. А вже після двотижневого досвіду будемо розуміти, як має відбуватися далі навчальний процес і скільки він триватиме. Оскільки ми затягнули з канікулами, то він буде продовжуватися і влітку. Поки питання перенесення на другий рік не розглядається. Я розумію, що всі хочуть, щоб діти закінчили навчальний рік. Але не задача просто закінчити школу чи атестат отримати, головне — отримати знання. Для декого середня освіта залишиться базовою.
- Як сьогодні вирішується питання працевлаштування?
— Миколаївський обласний центр зайнятості працює у дистанційному режимі. Можна зареєструватися, всі данні є на сайті центру зайнятості. Можна зателефонувати, заповнити форму. Також вже працює програма ЄПідтримка, за якою можна отримати гроші при втраті роботи. Коли фаза активних бойових дій на території міста Миколаєва мине, то всі ці питання налагодяться. Є питання роботи з реєстрами, вони наразі закриті. Тому є проблеми, наприклад, з виплатою аліментів. Державна виконавча служба не має можливості провадити свою діяльність. Сподіваюсь, що найближчим часом все відновиться. Як, наприклад, було порушено мовлення Т2 і наших миколаївських каналів, люди мене постійно запитували: "Де телеканали?". На щастя, все відремонтували і люди можуть отримувати інформацію, неупереджену і об'єктивну інформацію.
- Серед рішень військового часу демонтаж будок, білбордів. Це питання узгоджується з власниками чи це вимога часу?
— Це вимога воєнного часу. Нам потрібно багато металу, щоб робити протитанкові загородження, а металобази сьогодні спустошені, а брати трамвайні рельси і різати їх на їжаки — це просто блюзнірство, ми потім їх відновимо невідомо коли. Тому було прийнято рішення військовою адміністрацією щодо демонтажу рекламних конструкцій і використання для цих потреб. Сьогодні також на блокпостах ми будуємо бліндажі, а це відбувається за рахунок і силами КП міста. Тому прийняли рішення про використаня кіосків для військових. Крім того, нам потрібно багато лісу для облаштування бліндажів, аби ворожа артилерія не накривала наших бійців. Було прийнято рішення по проспекту Центральному нецінні породи, тобто тополі, зрізати і використати. Ділиться дерево на три частини: стовбури використовуємо для бліндажів, менші за розмірами гілки — для обігріву військових, спалюються в буржуйках, а дрібні гілки переробляються на щепу, адже сьогодні у нас немає постачання потягами щепи, і використовуємо для обігріву міської дитячої лікарні №2, міської лікарні №4, там котельні на щепі. Восени ми висадимо дерева там, де вони були спиляні, трохи далі від дороги. Прийняли рішення, що це будуть кулевидні клени.
Мафи, які були встановлені незаконно, назад не повернуться. Коли їх знімають, то людям навіть легше стає дихати. Впевнений, що сесія міськради не дозволить розміщення цих тимчасових споруд на території міста. Вони стояли десятиліттями і все не наважувалися їх прибрати.
- Були заяви президента і прем'єр-міністра щодо радикального спрощення митної, податкової політики для малого та середнього бізнесу?
— Закони були прийняті нещодавно і підписані нещодавно. Ми на місцевому рівні не можемо зменшувати податки чи надавати преференції окремим категоріям підприємців. Сьогодні Миколаїв не відрізняється від інших міст, що знаходяться у стані війни. Єдине, що можу сказати, перевірок, що могли бути, точно не буде. Бо сьогодні завдання, щоб всі запускалися і економіка почала працювати, щоб були відрахування до бюджетів. Єдине, що мені не подобається, багато хто з підприємців намагається уникати електронних платежів, картками. Ось із цим відповідні органи будуть боротися. Бо це неправильно: гроші нараховуються на картки, а в банкоматах грошей небагато, то підприємці повинні розуміти, що всі сьогодні знаходяться в однакових воєнних умовах, вимагання від людей готівки може розглядатися і каратися як мародерство.
- Ви живете в Миколаєві?
— За весь час від початку війни я не залишав місто, виїжджав в область в напрямку Херсона для виконання деяких спецзавдань. Після війни розповім, дуже цікаво.
Я хотів би звернутися до миколаївців: війна — це те, що стосується кожного з нас. Не треба бути безпечним, сподіватися, що все це швидко закінчиться. Ми повинні бути готовими до різного розвитку подій. Потрібно захистити себе, своїх родичів, мати тижневий запас води, потрібно кожного разу при сигналі "Тривога" ховатися в укриття, або користуватися правилом двох стін, це може врятувати життя у разі влучання бомб, снарядів, що зараз використовують проти нас росіяни. Дуже важливо бути готовим до відключення елекроенергії.
Війна проявляє в деяких людях найгірше, а в деяких найкраще. Хотілося б, щоб миколаївці проявили найкращі риси, допомагали один одному. В кожному багатоквартирному будинку є дідусі, бабусі, які потребують окремої уваги. Не всі можуть спускатися без ліфтів, тому сусіди можуть подбати про стареньких, щось придбати, привезти продукти харчування. Гуманітарну допомогу, ліки тощо. Прохання також повідомити літнім людям про діяльність наших відділів соціального захисту, написати на папірці адреси і телефони.
Під час бомбардувань не вказувати цілі, по яких гатять росіяни, вони роблять це навмання. Російські війська користуються нашими соцмережами і коли вони хочуть подивитися, куди вони поцілили, то дивляться фото і описи місць влучення від миколаївців. Вони вже розуміють, куди їм поцілити наступного разу. Будьте уважними. Не потрібно бути корегувальниками російських нацистських військ. Країна, що так пишалася перемогою над нацизмом, сьогодні стала сама нацистською. Всі росіяни, які до нас прийшли – вбивці, а що вони кажуть про навчання, то все вигадки. Вони чудово знають і стріляють по місту, в якому живуть люди, діти. Не треба мати ні до кого, ані до жодного полоненого, ніякого співчуття.
