Які наративи використовує кремлівська пропаганда

Які наративи використовує кремлівська пропаганда

Які наративи використовує кремлівська пропаганда
Фото: DW

З аналізу українського інфополя можна виділити 6 ключових напрямків роботи російської дезінформації в новій фазі. У матеріалі "Детектор медіа" наводять приклади роспропаганди та способи протидіяти їй.

Адаптація вічного наративу Росії про "Україну як неспроможну державу"

РФ використовує плітки на кшталт історій про "розпилювання гуманітарки" та корупційні схеми. Тобто, намагання показати, як щось у державі не працює. До прикладу, історії, як комусь не прийшла соцвиплата, чи намагання роздмухати зраду, що "ковідну тисячу" виплачувати не будуть. Сюди ж належать спекуляції на темі мобілізації. "Владі варто значно чіткіше вибудовувати комунікацію, бо повідомлення у стилі "сусідка сестри моєї дружини розказала, як її сина схопили посеред вулиці й відправили на війну" сильно шкодять", — ідеться у матеріалі.

Дискредитація військових і тероборони на місцях

РФ намагається дискредитувати політичне керівництво країни. До прикладу, твердженням, що Зеленський виїхав із країни. Зараз Росії це не вдається, тому вона вирішила спуститися на локальний рівень. "Уже фіксуємо фейкові історії про величезні суми, які нібито розпилюють представники територіальної оборони західних областей. Таких історій буде більше", — зазначає Детекто медіа.

"Краще мир на будь-яких умовах, ніж активні воєнні дії"

Такий меседж фіксується у групі кремлівських телеграм-каналів із самого початку вторгнення. Проте зі зростанням кількості жертв серед цивільних дедалі частіше пропагандисти намагаються схилити українців до того, що Україні нібито не потрібні Крим чи Донбас, "якщо стільки людей гине". "Тут дуже важливо комунікувати, що Росія не зупиниться. Тобто допоки мир не буде на наших умовах, гарантій безпеки в України також не буде", — ідеться в матеріалі.

Внутрішньополітичні чвари та негаразди

Перші дні паніки й шоку проходять, тому очікувано, що кожна політична сила чи людина з політичними амбіціями буде формувати навколо себе спільноту. Дуже часто таку спільноту формують шляхом відколювання її від загального масиву. Росія дуже вправно вміла підживлювати чвари наших політиків. Свідченням є безперервна робота анонімних телеграм-каналів із їхніми "інсайтами" та "розкладками".

Мовне питання

Мовне питання штучне й роздмухане російською пропагандою. "Проте це той коник, із якого Росія не буде злазити, навіть якщо він здох", — пише "Детектор медіа".

Зараз його використання може мати неочікуваний і негативний ефект. До прикладу, мем про "паляницю" в українських російськомовних групах у соцмережах намагаються зробити токсичним. Ботоподібні профілі підбурюють російськомовних почуватися "гіршими українцями" або й зовсім не українцями, бо вони не можуть вимовити це слово.

"Погляньмо правді у вічі: серед громадян України є певна частина, яка не говорить українською. Доведення, що ці люди не українці, не принесе нашій справі жодної користі. Тому не потрібно мірятися патріотичністю в такий спосіб. Знову ж, не ділимось, а гуртуємось".

Розчарування в НАТО, ЄС та міжнародних партнерах України

Протягом 2021 року в "Детекторі медіа" фіксували постійне зростання антидемократичної риторики на проросійських сайтах та профілях. У якийсь момент така риторика стала полотном для російських меседжів. Українці справді очікували більшого від світової демократичної спільноти. Проте важливо розуміти, що світова спільнота нам дуже допомагає. Кількість грошей, зброї й товарів, яку передають українцям, безпрецедентно велика, а наші громадяни отримують притулок і допомогу за кордоном. Звісно, нам хочеться більшого. Очікування від міжнародної спільноти завищує й політичне керівництво нашої держави.

Читайте також: ЗРК та протитанкові системи. США відправлять в Україну озброєння на мільярд доларів — Байден

Механізми міжнародних відносин, моделі стримування, формат бюрократичних процедур є складними для розуміння — це плодючий ґрунт для дезінформації. Тут провідні фахівці не завжди можуть тримати все в полі зору. А якщо щось дуже складне, наш мозок намагається себе розвантажити, тому готовий задовольнитися простим поясненням. Дезінформація на цьому спеціалізується, тому геть теорії змов і звинувачення в бік демократичного світу. Натомість дякуймо за те, що є, й вірмо в наших дипломатів. Вони показують чудові результати.

Що може зробити кожен українець, щоби протистояти наступній фазі інформаційної війни

Завжди в таких ситуаціях застосовуйте правило трьох "і що".

Як і раніше, максимально зберігати спокій та бойовий дух. Регулярно нагадувати собі, що російська інформаційна війна хоче розділити українців і скерувати увагу в непотрібному напрямі, аби ми билися між собою, а не чинили спротив Росії. Приводів для цього буде багато.

Завжди в таких ситуаціях застосовуйте правило трьох "і що". Тобто формулюйте проблему й запитуйте себе "і що?". Давайте відповідь і до неї знову "і що?". Якщо у вас буде раціональна чітка відповідь після трьох ітерацій, тоді є сенс із цим щось робити. Якщо нема — тоді перегортаємо й ідемо далі. Інформаційна стійкість і моральний дух кожного українця надзвичайно важливі.

Що відомо

  • На Одещині розповсюджують фейки про "швидке" всиновлення сиріт. Інформація щодо "швидкого" всиновлення дітей, чиї батьки загинули під час воєнних дій – фейк.
  • Харківські науковці спростували російські фейки про небезпечні штами та ядерну зброю. У лабораторіях МОЗ зберігаються лише безпечні штами інфекцій, а ядерний матеріал переданий Росії ще у 2012-му.
  • У Черкасах викрили агітаторку, яка у соціальних мережах поширювала пропаганду Росії.

Читайте також

Обстріли Києва, евакуація Бучі, Гостомеля, Ірпеня. Що відбувається у Київській області та столиці

Вторгнення Росії в Україну. День двадцять другий. Онлайн

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди