adm:t: "Все пішло набагато органічніше, коли я відпустив внутрішнього критика"

adm:t: "Все пішло набагато органічніше, коли я відпустив внутрішнього критика"

adm:t: "Все пішло набагато органічніше, коли я відпустив внутрішнього критика"
Яна Сочевічек, Радіо Промінь

adm:t Андрій Дмитренко та DJ Станіслав Алмазов видали спільну роботу – ремікс на трек "Вулиця Фучика". В ефірі "Вікенду Нової Музики" на Радіо Промінь артисти розповіли про те, як відбувалась їх перша співпраця, яким буде майбутній мініальбом adm:t "В квадраті", про "музичну збірку" бабусі Андрія Дмитренка і його підхід до написання пісень.

Я почув ремікси Стаса і першим йому написав

Хто з вас запропонував попрацювати разом?

Андрій Дмитренко: Я написав першим. Ми познайомилися зі Стасом якраз тоді, коли презентували нашу основну версію пісні "вул. Фучика". Потім я почув ремікси Стаса на пісні гуртів TVORCHI та KAZKA, зацінив дуже сильно і написав йому.

Як відбувалася робота над цією піснею?

Станіслав Алмазов: Ремікс робив я власноруч, але adm:t давав мені поради.

Андрій Дмитренко: Це не зовсім так. Бо версія, яка звучить в ефірі, – це версія, яку Стас зробив з самого початку. Мені чомусь підсвідомо здавалося, що щось не так, і я трохи позадовбував Стаса. Вибачай, друже.

Станіслав Алмазов: Так, було трохи. То бас, то ще щось підправ. Але цей ремікс ми зробили досить швидко, приблизно за тиждень.

Стасе, а як ти довірився Андрію, знаючи, що він юрист? Як домовилися про авторські права? Угоду підписували?

Станіслав Алмазов: Авжеж, угода була. Це офіційний ремікс.

Андрію, як у нашій країні справа з роялті?

Андрій Дмитренко: Поки складно щось сказати конкретне. Нещодавно у Верховній Раді був прийнятий законЗакон "Про внесення змін до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" щодо забезпечення збору доходу від прав організаціями колективного управління", який загалом суттєво змінює систему організацій колективного управління. Лише час покаже, чи ці зміни додадуть ефективності, чи ні.

На даний момент те, що отримують автори і виконавці у вигляді роялті, – це смішно. Проїзд на тролейбусі на вулицю Фучика можна буде покрити, але щоб це був основний дохід, то про це й мови нема.

Засемпловану версію однієї з пісень я встиг записати ще за життя бабусі

adm:t: "Все пішло набагато органічніше, коли я відпустив внутрішнього критика"
Яна Сочевічек, Радіо Промінь

Дата релізу була обрана невипадково?

Андрій Дмитренко: Це магія чисел, це дзеркальна дата – 02.02.2022. Я просто помішаний на правильній даті кожного релізу. І я говорю не про нумерологію. Правильна дата релізу – це запорука успіху.

Ремікси взагалі підвищують прослуховування оригінальної версії?

Андрій Дмитренко: Ми нещодавно почали їх робити. В листопаді був перший ремікс, зараз – другий. Тому подивимося. Сподіваюся, що підвищить.

Стасе, а що тобі дасть цей ремікс?

Станіслав Алмазов: В першу чергу це бібліотека, це реклама. Таким чином ми будемо просувати пісню на радіо, в клубах, на денс-майданчиках.

Андрію, ти розповідав, що твоя бабуся Оля залишила після себе список улюблених пісень – 101 пісню. На новорічному концерті на UA: Культура ти виконав "Туман яром, туман по долині". Які ще пісні були в тому списку?

Андрій Дмитренко: 90% пісень у ньому – народні. В інтернеті можна знайти узагальнений, поширений варіант слів пісні. Але в кожному регіоні рядки чи слова відрізняються від нього.

Тому село Котюжани колишнього Мурованокуриловецького району, зараз вже ОТГ (об’єднана територіальна громада), також має свої унікальні тексти.

Одну із пісень, засемпловану версію, я встиг записати ще за життя бабусі. Цей семпл буде в одній із моїх пісень, які увійдуть до мініальбому, який я сподіваюсь фіналізувати вже дуже скоро.

Натхнення приходить із якимось образом, який я наповнюю сенсами

Андрію, минулого року ти обіцяв, що до кінця 2021 року вийде мініальбом "В квадраті". Чому він досі не вийшов?

Андрій Дмитренко: Роботу над мініальбомом поки призупинили, бо наш аранжувальник Тері Фао зараз на Канарських островах і на Мадері, де він успішно працює на круїзному лайнері. Ми чекаємо на його повернення.

Що це буде за альбом?

Андрій Дмитренко: Є повна і скорочена версія "вул. Фучика" – повна версія увійде в альбом. Тобто один із п’яти треків ви вже знаєте.

Також буде пісня "Летів ворон" – одна з улюблених пісень моєї бабусі, про яку я вже казав. Це буде інструментал із семплом моєї бабусі. І буде ще три нові пісні.

adm:t: "Все пішло набагато органічніше, коли я відпустив внутрішнього критика"
Яна Сочевічек, Радіо Промінь

Ті пісні, які ти видаєш останні три роки, – це пісні створені під враженням від пандемії, безробіття, війни. Але якщо вслухатися, то твої тексти сповнені позитиву. Як тобі це вдається?

Андрій Дмитренко: Я не вважаю себе сильним поетом. В мене не виходить прямо про щось написати. Навіть якби мені поставили таке завдання, в мене нічого б не вийшло.

До мене натхнення, як правило, приходить із якимось образом. Коли в мене є образ, як це було з піснями "кочовий пес", "лісостеп", "голі дроти", "вул. Фучика", то я вже його наповнюю сенсами.

І війна, і пандемія, і анексія Криму – звісно, це на мене впливає, я все через себе пропускаю. І в якийсь рядок чи слово це виливається. Якщо уважно читати, то все можна буде знайти.

В тебе є трек "Ах, життя моє дороге" на слова Майка Йогансена, поета і прозаїка доби "Розстріляного відродження". Драматична історія буде?

Андрій Дмитренко: Так, буде. Але мені якось легше писати пісні з простішим текстом. Все пішло набагато органічніше, коли я в собі внутрішнього критика відпустив, звільнив його і віддав йому трудову книжку.

І в мене все відразу пішло набагато простіше із написанням пісень. Але, звісно ж, без серйозних тем теж нікуди. Бо творчість – це віддзеркалення кожної людини.

До речі, про трудову книжку – зараз пандемія, концертів немає. Як ти заробляєш на життя?

Андрій Дмитренко: Я юрист і за освітою, і за професією. Тому робота є.

Музика для тебе покликання чи хобі?

Андрій Дмитренко: Зараз це більше моє хобі. Хотілося би більше приділяти часу музиці, але приділяю, скільки можу. Проте, той час, який приділяю музиці, приділяю лише їй і не розпилююся.

Звісно, якби я присвячував час лише музиці, то вже б другий мініальбом давно був би виданий. Можливо, я б не чекав на Тері Фао з Канарських островів. Було б набагато більше пісень і підхід був би іншим. Так він виважений, поступовий, і в результаті повільніший, але в будь-якому випадку я зупинятися не планую.

Стасе, а ти задоволений роботою з Андрієм?

Станіслав Алмазов: Я задоволений і роботою з Андрієм, і роботою Андрія. Бо таких хлопців ще пошукати треба. Думаю, що це не фінал і в нас буде ще не один спільний трек.

Читайте також

Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІншеПрограмиРозклад