На вартість пального в Україні вливають як зовнішні, так і внутрішні чинники. Про це в коментарі Суспільному Суми розповів голова комітету з питань розвитку економічної конкуренції Торгово-промислової палати України Сергій Сапєгін.
За його словами, ринок пального значною мірою залежить від імпорту нафтопродуктів. Доля імпортних нафтопродуктів складає ¾ загального споживання в Україні. Тому всі процеси, які відбуваються на зовнішніх ринках, під час імпорту нафтопродуктів на внутрішній ринок, дуже сильно впливають на ціноутворення у короткостроковій перспективі.
"Якщо зростають ціни на світових біржах або на європейських торговельних майданчиках, до яких Міністерство економіки прив’язало своє державне регулювання внутрішнього ринку, то ці зміни дуже швидко знаходять відображення в ціноутвореннях на стелах заправних станцій", — зазначає він.
Якщо в Україні гривня стає слабшою, — це дуже швидко відображується на цінах, каже він.
"Тому що імпортне розмитнення — за курсом долара. З імпортних нафтопродуктів сплачується мито у прив’язці до євро. І як тільки гривня трішки хитається, то дуже швидко це знаходить відображення на стелах автозаправних станцій", — зазначив експерт.
Фактори, які помітні з часом
За його словами, ще є фактори, які спливають у довгостроковій перспективі. Перший фактор — це те, що у державі немає можливості впливати на такі дестабілізації.
"Тобто в державі відсутні мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів, стратегічний резерв. Навіть не обговорюється створення стабілізаційного запасу, який міг би якось зменшувати навантаження на споживача у періоди, коли порушується паливний баланс, коли наші трейдери прораховуються — і на ринку не вистачає пального. У такій ситуації ринок може відреагувати спекулятивним зростанням ціни", — пояснює він.
Другий внутрішній фактор — це неоптимальність паливної інфраструктури, каже Сапєгін.
"По-перше, ця неоптимальність проявляється через те, що у нас лише один нафтопереробний завод, а в нас було шість, й один — газопереробний завод. Тобто ми свого часу не тільки забезпечили внутрішній ринок нафтопродуктами, але ще й експортували нафтопродукти на зовнішні ринки", — розповідає він.
По-друге, за його словами, ця неоптимальність виражається в тому, що у нас надлишкова — роздрібна інфраструктура для продажу пального.
"Тобто ми бачимо, що заправки можуть стояти паркан до паркану, і тим не менш, навіть в таких умовах їм вистачає продажу, щоб забезпечувати свої накладні витрати і навіть нарощувати прибутки, як показав попередній рік", — зазначив він.
Державне регулювання
"Держава має якось регулювати, і казати: "Хлопці, у нас заправок у 5 разів більше, ніж треба. Давайте, якось будемо зменшувати їхню кількість для того, щоб споживачі нафтопродуктів не витрачали зайві гроші на утримання цієї надлишкової інфраструктури. І ще одна складова, пов'язана з тим що, оскільки введено державне регулювання цін, то українським трейдерам не треба конкурувати. Вони прив'язують свої стели автозаправних станцій до тих рекомендацій, які надає Міністерство економіки, а воно надає свої рекомендації з прив'язкою до зовнішніх ринків", — сказав Сапєгін.
Експерт говорить: "Тут ми потрапляємо в таку пастку, як тільки відбувається коливання, а зараз воно дуже потужне, і зростання цін на зовнішніх ринках нафти, відповідно — нафтопродуктів. Ці коливання одночасно відображаються на внутрішньому ринку, і за ці коливання сплачує кінцевий споживач".
Читайте також: Ціни на пальне зросли на Сумщині: які причини та що робитимуть водії
"Ми розуміємо що зовнішні ринки — спекулятивні. Лише один контракт на біржі із ста закінчується постачанням нафти, а все інше це — спекулятивні ігри трейдерів, хечфондів і таке інше. Тобто внутрішній ринок став заручником зовнішніх спекуляцій. І за ці зовнішні спекуляції, за ці спекулятивні ціни платить кінцевий споживач", — пояснює він.
"Дуже цікава річ тому, що державне регулювання введено для нафтопродуктів, які називають по-різному “народні” або “найбільш поширені”. Відносно так званих брендових або іменних видів палива Міністерство економіки сказало, що воно не регулює цей ринок", — розповів він.
За його словами, на преміальне пальне ціни ще вищі, ніж рекомендує Міністерство економіки. Хоча якість пального і його споживчі властивості прив'язані до технічного регламенту, тобто будь-яке пальне, яке продається, повинне за якістю відповідати тим вимогам, які є в технічному регламенті.
"І в технічному регламенті відсутнє якесь розділення на преміальні або не преміальні види пального. Це дивно, але це те що є", — сказав Сапєгін.
Що відомо
- Міністерство економіки 21 травня 2021 року оприлюднило нові розрахунки середньої вартості бензину та дизельного пального для АЗС, зобов'язавши їх знизити ціни на паливо.
- 14 травня 2021 року Кабмін запровадив граничні торговельні надбавки (націнки) на паливо на період дії карантину.
- На початку червня 2021 року уряд підвищив граничну вартість бензину.