Як подолати тривогу в очікуванні загрози — пояснює рівненська психологиня

Як подолати тривогу в очікуванні загрози — пояснює рівненська психологиня

Марафон
Як подолати тривогу в очікуванні загрози — пояснює рівненська психологиня
Фото: УНІАН

Звістки про можливе військове вторгнення викликають тривогу в суспільстві. Як впоратися з панікою та як реагувати на ситуацію у країні в ефірі Українське радіо Рівне розповіла рівненська психологиня, директорка закладу "Ветеранський простір" облради Ольга Яковлєва.

Суспільне продовжує марафон, у якому розповідає про те, як варто діяти в умовах потенційного військового вторгнення.

Реакція на потенційну небезпеку

На фоні пандемії, карантинних умов й восьмирічної війни інформація про можливе військове вторгнення викликає тривогу, пояснює Ольга Яковлєва. Люди не завжди вміють повертатися в сьогодення, дивитися реально на певні речі. Інформаційна атака додає стану напруження.

“В першу чергу кожній людині потрібно розуміти, що ми повинні повертатися в реальність. Сьогодні над нашим Рівним і областю мирне небо. В нас є Збройні сили України, Міністерство оборони. Війна не почалася сьогодні, вона не має початися завтра, вона вже триває восьмий рік. Тому ми вже повинні бути готовими, що якісь події посилять, чи можливе вторгнення. Думаю, наше суспільство вже напоготові”, – зауважує психологиня.

Ризики тривожного стану

Ольга Яковлєва акцентує, що насамперед варто говорити про вплив тривожності дорослих на дітей, які транслюють стани, що спостерігають у школі, вдома. Якщо батьки у хаосі, до якого призводить тривожність й депресивний розлад, він передається дітям.

"Вона не може сказати: "Тато, мама, зупиніться. Давайте, поговоримо". Дитина може агресувати, навіть може проявлятися психосоматика. Дитина починає хворіти. Вона потребує уваги, спокою і радості", – каже вона.

Як заспокоїтись

Вона акцентує, що тривожний стан дорослого може спровокувати фізична чутливість організму. Відтак, радить заспокоїтись.

“Елементарно, випийте води. Коли людина в тривозі, агресії, депресії, вона зневоднюється. Коли ви п’єте воду – ви переключаєтесь. Кому не протипоказане солодке – може дозволити собі з'їсти цукерочку. Зателефонуйте близьким людям, розкажіть, що вас турбує. Але обов’язково називайте свій стан: я тривожна, я сумую, мені зле. Це потрібно, щоб почути самого себе. Тоді вам буде легше, ви цю небезпеку відокремите від себе“, – акцентує Ольга Яковлєва.

Тим, хто тривожиться, панікує, психологиня радить досягнути нейтральності. Зробити це можна, подолавши сором за тривожний стан.

"Потрібно знайти речі, які покращують ваш стан. Це можуть бути приємні спогади, спілкування з рідними, навіть план "Б": що я буду робити, коли станеться таке і таке, а що я буду робити, коли не станеться, а я вже себе головою "загнала за хмари", – каже спеціалістка.

Про пошук відповідей

У разі відсутності відповідей на питання, які турбують, психологиня рекомендує звертатися на гарячу лінію. Там людину спрямують до фахівця, який зможе заспокоїти й дати чіткі рекомендації. У разі жахаючих повідомлень у ЗМІ, радить шукати більше інформації в інших джерелах.

"Що потрібно знати кожному українцю? Що ми єдиний народ, і коли ми будемо довіряти собі, своєму сусіду, нашим збройним силам, добровольчим підрозділам і будемо готові до того, що всяке може в житті статися, але кожен з нас бере на себе відповідальність, це вже половина шляху, який ми маємо пройти", – резюмує Ольга Яковлєва.

Авторка: Тетяна Іолтух.

Що відомо

  • Як збирати "тривожну валізу" для цивільного населення у час підвищеного скупчення військ держави-агресора біля кордонів України показала керівниця ГО "Рівне-ТАКМЕД" Тетяна Воронцова.
  • У місті Дубно на Рівненщині вчили місцевих жителів, як надавати першу медичну допомогу пораненим і як діяти при штурмі будівлі. Вишкіл для населення провели через ймовірну загрозу російського вторгнення.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди