Плавання, пауерліфтинг, кулінарія, монтаж відео та розвиток власного Ютуб-каналу – такі захоплення у 21-річного Дмитра Половича з Миколаєва, який живе з діагнозом церебральний параліч. З 2020 року хлопець займається силовими тренуваннями, його особистий рекорд — 80 кілограмів силової тяги.
Як облаштоване життя та побут хлопця, дізнавалися кореспонденти Суспільного.
Підйом о 06:30, ранкові процедури, сніданок, потім тренування: так починається день Дмитра Половича. У віці одного року хлопцю поставили діагноз дитячий церебральний параліч.
"Нас направили до Центру реабілітації, з того моменту ми почали боротися. Дуже багато людей нам допомогло, ми об’їхали майже всю Україну, підіймали його зі стану. У два роки він не сидів, голову не тримав, абсолютно була в’яла дитина. І от вже зараз такий хлопець, 21 рік", — розповідає мати Дмитра Яніна Полович.
Чітко сформований графік та фізичні вправи стали частиною життя Дмитра, говорить мати.
"Живе Дмитро, відповідно до режиму абсолютно. Тобто в таких дітей, з ДЦП, не буває вихідних, не буває канікул, тому що м’язова маса абсолютно не затримується в цих дітей та її необхідно постійно підкачувати", — говорить Яніна Полович.
Дмитро Полович відвідував дитячий садок, потім до дев’ятого класу навчався в міській школі №64, а десятий та одинадцятий клас закінчував у 32 школі.
"До школи ходив звичайної, але він не ходив самостійно, він й зараз ходить погано, руки в нього не працюють, але інтелект дуже добрий. Закінчив він школу на високому рівні, досі його фото висить на дошці пошани в 64 школі. Завжди була я поруч, сиділа на уроках разом з Дмитром", — каже Яніна Полович.
Після випускного здобув спеціальність "Оператор комп’ютерного набору" у Всеукраїнському центрі комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю" на Київщині. Під час навчання проживав у гуртожитку та облаштовував свій побут без сторонньої допомоги.
За словами матері, отримані навички Дмитро застосовує вдома, допомагає рідним з прибиранням та любить готувати.
"Вдома він підмітає, пил витирає, може щось зварити нам у мультиварці. Допомагає брату, сестрі допомагає, вони як одна команда. Якщо я говорю: "Перевірка кімнат!", то ми всі один одному швидко допомагаємо, прибираємо, Дмитро бере в цьому участь", — розповідає Яніна Полович.
Крім фізичних тренувань вдома, Дмитро професіонально займається плаванням та пауерліфтингом. З 2020 року хлопець тричі на тиждень по дві години тренується в спортивному залі.
"Особливості дітей з діагнозом ДЦП полягає у тому, що вони не мають права не тренуватися хоча б один день. Моє завдання було одухотворити Дмитра та наштовхнути на здійснення особистих рекордів. Тому що я знаю, що наші діти дуже цілеспрямовані", — говорить тренерка Анна Куркуріна.
За словами Анни Куркуріної, Дмитро бере участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях, де здобуває призові місця. При власній вазі у 52 кілограми, юнак підіймає штангу вагою у 80 кілограмів.
"Дмитро вимушений вигризати кожен свій крок, кожен рух – це заслуговує великої поваги. Найголовніше, що це спонукає інших людей, які на нього дивляться, прокинутися та зрозуміти, що мені Бог дав здоров’я. Я думаю, це найголовніше заслуга Дмитра. Навіть не його рекорди, а те, що він своєю працею показує іншим. Є залізний Арні, а в нас в Україні є залізний Дмитро", — каже Анна Куркуріна.
Вільний час Дмитро витрачає на зйомку та монтування відео для власного Ютуб-каналу.
"Завжди давайте дітям шанс наперед, десь стрибків десять наперед. Тобто ви думаєте, що ваша дитина це ніколи не зробить, або зробить, то тільки у 20 років. Повірте, він зробить це в 15 або в 10. Просто давайте шанс, не думайте, що вони не зможуть, вони точно це зможуть", — розповіла Яніна Полович.
У майбутньому Дмитро планує жити окремо від батьків та отримати водійське посвідчення.
