Вибори у Могилянці: Квіт назвав рішення Міносвіти незаконним

Вибори у Могилянці: Квіт назвав рішення Міносвіти незаконним

Ексклюзивно
Вибори у Могилянці: Квіт назвав рішення Міносвіти незаконним
Фото: Facebook / Сергій Квіт

Міністерство освіти і науки заявило, що не визнаватиме результати виборів президента Києво-Могилянської академії, що відбулися 27 січня, через порушення. Під час голосування на дільницю увірвалися невідомі люди в масках, вирвали одну скриньку з бюлетенями, іншу облили зеленкою. Згодом поліція знайшла викрадену скриньку з бюлетенями неушкодженою під парканом.

Комісії вдалося встановити результати голосування за підсумками яких переміг Сергій Квіт. Він очолював НаУКМА у 2014-2017 рр. За нього віддали свої голоси 52,8% тих, хто взяв участь у голосуванні. За його суперницю — Олександру Гуменну віддали голоси майже 43% тих, хто голосував.

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет дав зрозуміти, що на академію чекають перевибори. МОН вже оголосило повторний конкурс на посаду президента Києво-Могилянської академії. Між тим, 1 лютого на сайті академії опублікували звернення, де результати виборів визнають. Сергій Квіт був причетний до процесу виявлення плагіату у наукових роботах міністра освіти Сергія Шкарлета. У мережі пишуть, що Шкарлет міг помститися у такий спосіб кандидату на посаду президента Києво-Могилянської академії Сергію Квіту. В ефірі радіо "Культура" ситуацію прокоментував голова Національної агенції із забезпечення якості вищої освіти та кандидат на посаду президента НаУКМА Сергій Квіт, а в ефірі "Українського радіо" — експерт із питань вищої освіти Володимир Бахрушин.

Про заяву Міносвіти

Сергій Квіт сказав, що можна робити різні заяви, але Міносвіти не мало право не визнавати результатів виборів.

"Виборча комісія самого університету має визнавати чи не визнавати результатів виборів. Завдання міністра — підписати контракт із тим кандидатом, який переміг у виборах. Весь колектив нашого університету, усі кандидати, себто я і Олександра Віталіївна Гуменна, усі наші студентські організації, вчена і наглядова ради, профспілка Києво-Могилянської академії, уся спільнота визнали результати цих виборів", — зазначив Квіт.

Він зазначив, що заява МОН "не є законною і є безпідставною". На думку Сергія Квіта, викрадення скриньки під час виборів було спробою зірвати процес волевиявлення.

"Очевидно, був розрахунок, що виборча комісія перестане працювати. Сама скринька була винесена із приміщення дільниці. Усього було три скриньки. За результатами цих двох скриньок, які там лишилися, я одержав перемогу. Але ця скринька не була викрадена. Її кинули у приміщенні того ж корпусу. Поліція, яка приїхала туди дуже швидко, одразу ж цю скриньку знайшла, занесла назад і вона не була пошкоджена. Вона була тріснута, тому що її кинули, але її обстежили, печатки не були порушені. Протоколи, які були всередині, були підписані головою і секретарем виборчої комісії, вони визнали свої підписи. Усе це було дуже публічно, усе це знімалося на відео. Ми зробили великий протокол, які підписали всі члени виборчої комісії і обидва кандидати. Це була спроба зриву голосування, але вона не вдалася", — розповів Квіт.

Читайте також: Студенти Києво-Могилянської академії оголосили страйк через невизнання нового президента

Він додав, що студенти оголосили страйк і створили страйковий комітет. На думку освітянина, такі проблеми виникли через прогалини в законодавстві: "Ми можливо маємо проблеми у законодавстві щодо запровадження університетської автономії. У нас відсутня фінансова автономія закладів вищої освіти, вони повинні стати реально автономними і тоді подібних проблем не повинно бути. Більшість схожих кейсів пов'язана з намаганнями керувати університетами вручну. Так не повинно бути".

Обов'язки ректора Києво-Могилянській академії зараз виконує декан правничого університету Денис Азаров.

Про законодавство

Експерт з питань освіти Володимир Бахрушин згоден, що проблеми виникають через недосконале законодавство щодо виборів керівника закладу.

"У 2018 році був законопроєкт, що пропонував змінити цю процедуру. Тоді він не був ухвалений і навіть не дійшов до голосування. Тепер обговорюються різні варіанти, як можна цю процедуру змінювати. Коли п'ять разів відбуваються вибори у Києво-Могилянській академії і вони не можуть встановити переможця — це не є нормальним. На сьогодні у положеннях про заклади вищої освіти немає чітких норм, як можна на таке реагувати. Звідси виникають різні трактування, хто, що і як має робити і що є правомірним, а що є неправомірним", — каже Бахрушин.

На думку експерта, побажання колективу повинні мати значення, але також мають бути враховані підстави, щоб прийняти те чи інше рішення: "Варто було б почекати висновків відповідних органів, а потім визнавати чи не визнавати результати виборів. Якщо це розслідування триватиме довго, то є обґрунтована позиція виборчої комісії Києво-Могилянської академії, яка дослідила бюлетені і перевірила, що підписи там справжні, не було можливості підміни цих бюлетенів. Якщо немає підстав сумніватися у рішенні виборчої комісії, то можна було б прийняти її висновки і вважати вибори такими, що відбулися".

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди