Візит Ердогана до Києва. Що зміниться в українсько-турецьких відносинах

Візит Ердогана до Києва. Що зміниться в українсько-турецьких відносинах

Ексклюзивно
Візит Ердогана до Києва. Що зміниться в українсько-турецьких відносинах

Візит президента Туреччини Реджепа Ердогана до Києва відбувається 3 лютого. Під час візиту планується підписання низки двосторонніх угод, зокрема угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною. Напередодні візиту президент Ердоган вкотре запропонував посередництво своєї країни для врегулювання конфлікту між Росією та Україною. В ефірі Українського радіо старша аналітикиня Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенія Габер поділилася власними думками стосовно україно-турецьких відносин та дипломатичних ініціатив президента Ердогана.

Про відносини України з Туреччиною

За словами Євгеній Габер, в Україні представлено дуже багато турецького бізнесу. Тому залученість Туреччини у справи України є питанням захисту власних інвестицій в Україні.

"За 2021 рік Туреччина стала топовим зовнішнім партнером, ввійшла до п'ятірки найбільших зовнішньоекономічних партнерів України за рівнем імпорту та експорту. Ми на 52% збільшили товарообіг між країнами, і це майже рекордні 7,4 млрд доларів. З іншого боку, це також найбільший іноземний інвестор в Україну — це 4,5 млрд доларів", — каже Євгенія Габер.

Читайте також: Ердоган прибув до України. Про що говоритимуть із Зеленським

Водночас питання безпеки також важливе, каже Габер. Туреччина має унікальний досвід для такого посередництва. З одного боку, це країна НАТО, тому вона діє багато в цьому спільно з європейськими та натівськими партнерами. З іншого боку, за словами Габер, це країна, у якої дуже  особливі, непрості, але робочі партнерські стосунки з Російською Федерацією, що дає більше можливостей впливати на цей процес і виступати посередником.

Про посередництво Туреччини в безпековому питанні

Євгенія Габер вважає, що такі ініціативи не варто недооцінювати або переоцінювати. Раніше вже були спроби Туреччини допомогти з розв’язанням гуманітарних питань, як от звільненням кримських татар. Проте, цього разу проблема складніша. Росія йшла на контакти, коли їй це було вигідно. Проте наразі такого бажання не видно. Наразі, за словами аналітикині, існує досить розмита та неконкретна домовленість про зустріч президентів Туреччини та Росії. Але це зовсім не означає, що Росія готова прийняти посередництво.

"Це дипломатичний маневр, це збереження додаткового треку на випадок, якщо він знадобиться, але зараз я не бачу поки що готовності Росії долучатися до таких переговорів", — каже Євгенія Габер.

Водночас для Туреччини справа миру в регіоні є питання власної національної безпеки, тож вона буде наполягати. З одного боку, вона може виступити з позицій колективного Заходу, з іншого — посилити свої позиції в регіоні.

Наразі йдуть переговори про можливість перенесення переговорів з Мінська до Стамбула, ніж до Анкари. Але варто розуміти, що йдеться лише про зміну місця фізичних зустрічей, адже йдеться про ту ж Тристоронню контактну групу.

Про угоду про зону вільної торгівлі

За словами Євгенії Габер угоду про вільну торгівлю готували майже 10 років. Тому важливо було її підписати. Скоріш за все, ця угода є компромісним варіантом, адже жодна зі сторін не отримала в повній мірі бажаного.

"Багато експертів та бізнесменів говорили про те, що її потрібно вже підписувати з певними, можливо, обмеженнями, з введенням можливості на перехідний період. Ми бачимо, що будуть трирічні чи п'ятирічні перехідні періоди для того, щоб пом'якшити перехід на роботу в нових умовах", — каже аналітикиня.

Ця угода, за словами Габер, дає величезні можливості, адже вона є угодою нового покоління.

"Важливо, що включені інвестиції, включено виробничу кооперацію, тобто це не тільки купівля-продаж. Це також можливості для спільного виходу на треті ринки", — каже аналітикиня.

Читайте також: Уряд схвалив Угоду про вільну торгівлю з Туреччиною. Що це означає

Крім цього, це буде остання така угода в регіоні. Наразі Молдова, Румунія, Болгарія, Туреччина та Грузія вже мають такі угоди. А значить підписання українсько-турецької зони вільної торгівлі завершує формування регіонального простору вільної торгівлі.

"Крім того, є можливість виходу на європейські ринки для турецьких товарів, тому що із підписанням цієї угоди будь-який товар, створений на території України з турецької сировини, буде вважатися українським товаром, тому відповідно отримає доступ на ринки в Євросоюзі",— каже Габер.

Для України такі зміни означають створення нових робочих місць в місцях локалізації турецьких виробництв.

Читайте також

Тиждень інтенсивної дипломатії. Як іноземні візити допоможуть зміцнити безпеку України

Візити європейських політиків: експертка пояснила, чи захистить дипломатія Україну від РФ

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]ne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди