28 січня 1820 року учасники першої антарктичної експедиції офіційно відкрили Антарктиду. Їх подорож тривала два роки на шлюпках “Восток” і “Мирный”. Практично одночасно туди припливли й американська та англійська експедиції. До сьогоднішнього дня територія цього материка не належить жодній державі, проте далеку територію продовжують вивчати вчені зі всього світу. 28 січня 2022 року з Одеського морського порту вирушає український криголам “Ноосфера”, який повіз до Антарктиди українських вчених під прапорами нашої держави.
Які цілі поставили перед собою українські дослідники та коли вони повернуться додому, Українському радіо розповів директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
"Експедиція російської імперії, яка відкрила Антарктиду, була багатонаціональна. Командував нею Фабіан Готліб фон Беллінсгаузен — німець з Естонії, а його заступником був Іван Завадовський, в якого у дворянській грамоті було написано — "козацького роду із Гадяча". Таким чином, українці були серед перших відкривачів Антарктиди й ми й зараз продовжуємо вивчати цей крижаний континент. Робимо це по праву саме нації першовідкривачів, адже ми з-поміж тих, хто зробив, мабуть, останнє фундаментальне географічне відкриття на планеті", — розповів Євген Дикий.
Він додав, що вже 25 років на крижаному континенті працює українська антарктична станція "Академік Вернадський": "Перші експедиції туди Україна ходила своїм власним науковим флотом. Потім, на жаль, пішли сумні часи для нашої науки: український науковий флот було фактично знищено. Тому останні 20 років в океані не з’являлось жодне наукове судно під українським прапором, а до станції “Академік Вернадський” треба було діставатись перекладними, щоразу за великі гроші, фрахтуючи іноземні судна. І от цього року сталася революційна подія для української науки — ми придбали у Британії легендарний криголам, який зробив в Антарктиді багато відкриттів під британським прапором. Зараз він називається “Ноосфера” на честь Володимира Вернадського, патрона нашої станції".
За його словами, на "Ноосфері" — 26 моряків в екіпажі та до 50 науковців.
"Але, звичайно, перша експедиція буде пробною: нам треба освоїтися, бо йдеться про нове та дуже високотехнологічне судно. Раніше в нас судна такого класу складності ніколи не було", — додав Дикий.
Читайте також: Британія передала Україні криголам для антарктичної експедиції
Вчені планують рейс на 4 місяці й "Ноосфера" має повернутися в Україну в кінці травня: “Але точніше можна буде сказати тоді, коли ми вперше пройдемо екватор”.
Науковець розповів, що в команди судна великі плани щодо майбутніх досліджень: “Ми підняли архівні дані і вимірювання наших колег, які були зроблені 20 років тому. Хочемо повторити зйомку 1997-1998 років і отримали зріз в часі — як в час дуже стрімких кліматичних змін змінилася екосистема Південного океану. Також хочемо дослідити, як змінилися фізичні характеристики трьох районів Південного океану, адже в тому районі клімат змінюється набагато швидше, ніж в Україні. Там 20 років — це ціла епоха. Також буде й біологічна програма дослідження. По розчиненій воді ДНК ми спробуємо паспортизувати тонни населення в трьох районах Антарктиди”.
"Разом з тим, судно не лише для наших науковців. Ми виступаємо установою, яка буде надавати логістичні можливості українським науковцям з різних установ", — підсумував Євген Дикий.
Що відомо
- Українські полярники влаштували віртуальну екскурсію станцією "Академік Вернадський".
- Українські вчені Національного антарктичного наукового центру прогнозуватимуть та моделюватимуть зміни клімату в Антарктиді та Арктиці. Робитимуть це разом із 30 науковими організаціями з різних країн світу.
- 17 квітня 2021 року на станцію "Академік Вернадський" прибула 26-та українська антарктична експедиція, до складу якої увійшли 12 чоловіків і одна жінка.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Надсилайте свої фото, відео та новини. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
