Більше 500 експонатів стародавньої подільської вишивки та предметів побуту представлено у музеї села Маниківці Деражнянської громади на Хмельниччині. Організували музей в приміщенні сільського клубу завдяки зусиллям місцевих жителів подружжя Наталії та Анатолія Кісіль. Першим експонатом музею стала старовинна скриня, якій 200 років. Вона належала тодішній жительці села Мазурець Ангелії.
Обрядові рушники, сорочки, подушки, ікони, скрині, ночви - більше 500 експонатів XIX - початку XX століть представлено у новоствореному музеї у селі Маниківці Деражнянської громади. Музей подільської вишивки та побуту розташовано у сільському будинку культури у двох кімнатах, стилізованих під традиційну українську хату, розповідає художній керівник Анатолій Кісіль. За його словами, раніше тут була бібліотека.
"Вишиванки. Я отак дивлюся – одна на одну не схожа. Мені дуже подобається. Це проходило через мої руки. Я тримав його в руках. Я знаю, звідки воно привезено, як воно все потрапляло до нашого села", - пригадує чоловік.
Експонати для музею Анатолій разом із дружиною Наталею спочатку збирали у рідному селі, згодом їздили в експедиції селами Хмельницької та Вінницької областей. Кожна річ, яка належала нашим предкам, має свою душу, переконана завідувачка музеєм Наталія Кисіль: "Ось цей прекрасний рушник нам подарувала наша жителька села Маниковець. Цей рушник вишивала її прабабуся на своє власне весілля своєму нареченому. Вона власноруч виткала це полотно і вишила прекрасні слова-побажання, які вона хотіла бачити у своєму чоловікові. Цьому рушнику понад 150 років. Ми спеціально підраховували. В нас тільки 130 рушників".
Для подільської вишивки характерна червоно-чорна кольорова гамма. Символи та візерунки на полотні виконані у різних техніках: "хрестиком", "штапівкою", "гладдю", розповідає виконуюча обов’язки директорки Деражнянського історичного музею Леся Долінська. Використовували й рослинний орнамент. Популярними були троянди, маки, дубове листя, лілеї, каже Леся Долінська: "Це весільне вбрання, дійсно, ототожнено з подільською вишивкою кінця XIX століття. Тут традиційні кольори - чорний і червоний, з вкрапленням синього і жовтого. І на фартуху такий же орнамент".
Громадська діячка Людмила Стрілецька каже, що до збору експонатів музею у Маниківцях долучилися й жителі села: "Це є наша історія. Ми на цій історії маємо вчити наше майбутнє – наших дітей, тому що цього забувати не можна".
Ідея створення сільського музею належить начальнику відділу культури і туризму Деражнянської ОТГ Миколі Черкаському. Чоловік каже: у планах - відкрити ще два зали. Додає: "В одному з цих залів маємо встановити верстат в робочому стані, де навчені працівники будуть працювати. Вони мають ткати. Інший зал буде присвячено сучасній подільській вишивці, притаманній саме сьогодні на Поділлі. Даний музей буде родзинкою нашого рідного Поділля".
