Доступ до публічної інформації. Хто захищає права людей на Миколаївщині

Доступ до публічної інформації. Хто захищає права людей на Миколаївщині

Доступ до публічної інформації. Хто захищає права людей на Миколаївщині
Фото: pexels

Право громадян України на отримання інформації передбачено Законами "Про звернення громадян", "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" тощо. На Миколаївщині за реалізацією права громадян на доступ до публічної інформації доглядає Інституція уповноваженого з прав людини.

Про розмежування звернення та запиту на інформацію, а також як на Миколаївщині захищають права людей — в ефірі Українського радіо: Миколаїв розповіла регіональна представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Миколаївській області Світлана Одінцова.

"На Інституцію уповноваженого з прав людини покладені певні обов’язки — це здійснення перевірок та моніторинг дотримання прав громадян. До інформаційних прав можемо віднести такі права, як право на отримання будь-якої інформації, право зберігати, отримувати та поширювати інформацію, отримувати інформацію про судові рішення, отримати інформацію про себе та інше", — сказала Світлана Одінцова.

За словами Світлани Одінцової, саме уповноважений доглядає за реалізацією права громадян на доступ до публічної інформації.

"Наприклад, людина звертається до Пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії, а працівники фонду не реагують. У такому випадку необхідно звернутися до Інституції уповноваженого, а представники вже перевіряють, чому в установі не реагують на звернення людини", — пояснила Світлана Одінцова.

  • Про звернення

ЗверненняЗакон України "Про звернення громадян" передбачає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. — це заява, скарга або пропозиція. Воно може бути усним чи письмовим, надісланим будь-якою поштою, може бути подано як індивідуальне, так і колективне. У зверненні вказуються реквізити: прізвище та ім'я, по батькові, адреса проживання, електронна адреса, номер контактного телефону, викладена суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

"Наприклад, якщо людина пише звернення, то вона щось конкретно хоче від органів державної влади, щоб якимось чином допомогли, реалізували її права: виїхали на місце, здійснили перевірку, склали комісію та надали унікальну відповідь на звернення, тобто не буде двох однакових відповідей на різні звернення", — розповіла Світлана Одінцова.

Для відповіді на звернення відведено 30 календарних днів. Водночас відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється людині, яка подала звернення.

Рішення про відмову в розгляді звернення надається в письмовій формі.

  • Про запит на доступ до публічної інформації

ЗапитЗакон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у інших розпорядників публічної інформації. Під публічною інформацією мається на увазі задокументована інформація. – доступ до публічної інформації. Людина має право звернутися до розпорядника інформації із запитом індивідуальним або колективним незалежно від того, стосується ця інформація її особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит може подаватися в усній та письмовій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою). Письмовий запит подається в довільній формі та повинен містити: прізвище, ім'я та по батькові, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер телефону.

"Наприклад, людина написала звернення на отримання публічної інформації, то фахівець просто повинен відправити необхідні документи. Якщо ми робимо запит, то запитуємо вже наявну в органів інформацію: вона вже наявна, створена і зафіксована. Це може бути інформація про нараховану заробітну плату міському голові, про кількість виділених бюджетних коштів за тим чи іншим напрямком, це може бути копія відомчого нормативно-правового акту", — розповіла Світлана Одінцова.

Запитувач повинен отримати інформацію протягом п’яти робочих днів, тому що посадовим особам не потрібно цю інформацію створювати і проводити додаткові перевірки. Разом з цим, строк розгляду запиту розпорядник інформації може продовжити до 20 робочих днів у разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів від дня отримання запиту.

Якщо запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці людей, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Про порушення

За словами головної спеціалістки відділу регіонального представництва в південних областях Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини Юлії Хмельницької, серед найпоширеніших порушень інформаційних прав людей на Миколаївщині є недотримання строків розгляду звернення і запитів на доступ до публічної інформації, надання неправдивої або неповної інформації.

Станом на 22 січня з червня 2021 року представники Інституції уповноваженого склали понад 40 протоколів.

Що відомо

  • У 2021 році найбільше звернень, що надійшли до громадської приймальні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Миколаївській області, стосувалися порушення інформаційних прав громадян, зокрема, права на доступ до публічної інформації. Таких звернень було понад 200, що становить понад 60 відсотків від усіх звернень. У порівнянні з 2020 роком кількість повідомлень від громадян щодо порушення їх інформаційних прав збільшилась на 10 відсотків.

Читайте Суспільне Миколаїв у Telegram, Viber та Instagram.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди