Православна церква України та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) святкують Різдво Христове 7 січня, за юліанським календарем (так званим старим стилем). Римо-католицька церква і більшість протестантських церков, а також більшість православних церков світу святкують Різдво 25 грудня.
Про історію святкування Різдва в ефірі Українського радіо: Миколаїв розповіла релігієзнавиця, докторка історичних наук Ольга Баковецька.
За словами Ольги Баковецької, і православні, і католики святкують День народження Христа 25 грудня, але роблять це за різними календарями. На Заході це робиться за григоріанським і новоюліанським календарями, що стосується Росії, Грузії, Сербії, там святкують за Юліанським календарем.
"Хоча дата народження Ісуса Христа взагалі умовна. Ані в Біблії, ні в жодному документі не можна знайти. Це просто Церква у свій час вирішила, що саме 25 грудня буде День народження Христа. Деякі історики говорять, що цей день було обрано ще в часи Римської Імперії, бо 25 грудня там традиційно відзначалося одне з найважливіших свят — Свято непереможного Сонця", — розповіла Ольга Баковецька.
Щоб зменшити вплив язичницького свята цього дня, згодом, коли прийшло християнство, воно було визначене, як державна релігія. Цього дня, 25 грудня, почали відзначати День народження правдивого Сонця, тобто Ісуса Христа. Так трактують вибір цієї дати.
Щодо календарів Ольга Баковецька розповіла, що 1 січня 45 року Юлій Цезар, який був язичником, запровадив юліанський календар, проте календар виявився неточним. Земля робить оберт навколо Сонця на 20 хв повільніше, ніж думали давні римляни. Відповідно, за півтори тисячі років юліанський календар відстав аж на 10 днів через цю неточність.
"Наприкінці XVI століття, у 1582 році, Папа Римський Григорій XIII запровадив більш точний календар, в якому пропустили 10 днів відставання, щоб компенсувати його. На сьогодні саме григоріанський календар ухвалений у світі, як міжнародний стандарт", — сказала Ольга Баковецька.
За словами науковиці, під час запроваджування григоріанського календаря у XVI сторіччі, на нього перейшли не всі країни, серед них і Російська імперія.
"У 1918 році Українська Народна Республіка вирішила перейти до відліку за григоріанським календарем. Згодом цю ідею підтримала нова більшовицька влада. Однак, Російська церква, всупереч цьому переходу в 1918 році на григоріанський календар, продовжувала користуватися юліанським календарем. Склалася ситуація, що звичайні люди почали жити за новим стилем, за григоріанським календарем, а церква продовжувала жити за старим, юліанським календарем", — розказала Ольга Баковецька.
На сьогодні юліанський календар відстає від григоріанського на 13 днів.
"Коли католики і більшість православних усього світу святкують Різдво 25 грудня за григоріанським календарем, то за юліанським свято настає тільки 12 грудня. Через кілька десятків років, у 2101 році, через неточність юліанського календаря, Різдво буде припадати на 8 січня", — розповіла Ольга Баковецька.
Для тих, хто не хоче святкувати за григоріанським календарем, сказала Ольга Баковецька, є уточнений новоюліанський календар, який відповідає григоріанському календарю. За новоюліанським календарем — свято народження Христа 25 грудня.
Що відомо
- Новоюліанський календар — модифікація юліанського календаря, заснована на циклічному обертанні Землі навколо Сонця; тривалість року становить 365, 242 222 доби; містить 218 високосних років на 900 років. Модифікація розроблена сербським астрономом, професором математики й небесної механіки Белградського університету Мілутіном Міланковичем 1923 року.
- Новоюліанський календар прийнято Вселенським патріархом Мелефієм у 1923 році.
