Від початку 2022 року на Миколаївщині підприємці встановили майже 250 реєстраторів Реєстратор розрахункових операцій (РРО) – пристрій, який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.розрахункових операцій, серед яких 241 програмний.
Про це кореспондентам Суспільного розповів заступник начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту головного управління державної податкової служби (ДПС) у Миколаївській області Олександр Федорович.
Фізичні особи підприємці (ФОП) — платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп Це фізичні особи малого та середнього бізнесу, з оборотом до 3 мільйонів гривень на місяць, з не більш як 20 найманими працівниками. , з 1 січня 2022 року зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) – касові апарати або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.
"Для більшості суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю, надання послуг, а це дуже багато людей, це 60-70 відсотків від всієї кількості РРО, для них немає особливих ускладнень", — сказав Олександр Федорович.
Як розповів Олександр Федорович, державною податковою службою України розроблене програмне забезпечення, використання якого безкоштовне для підприємців. Є і платні програми.
"Це дуже буде актуально для тих підприємців, у яких не дуже багато операцій. Не треба дуже багато штрихкодів для цих операцій. Для них це буде простіше", — розповів Олександр Федорович.
Читайте також: "Застосування касових апаратів: кому з ФОПів не потрібні РРО"
Голова Миколаївської обласної профспілки працівників малого та середнього бізнесу Олена Герасимчук говорить, що майже всі суб’єкти господарювання можуть працювати із РРО без обов’язкового ведення обліку товарних запасів.
"Якщо у них нема потреби обліку товарних запасів, то вони ставлять собі програмний РРО. Якщо ви купуєте найменування товару, то вноситься в базу там хліб, молоко, сир і все, видається чек. Якщо ПРРО, то товарний чек може не видаватись, на прохання людини він може бути направлений на вайбер, телеграм або на електрону пошту", — сказала Олена Герасимчук.
Підприємиця Оксана Александрова у малому бізнесі з 2006 року. Працює за спрощеною формою бухгалтерського обліку. Жінка говорить, що для роботи із програмним РРО, в разі його використання, доведеться наймати на роботу додатково людей.
"Я не зможу установлювати, я не в силі з цим справитись. А наймані працівники — це для мене непосильно, просто тягар", — сказала Оксана Александрова.
Як розповіла Оксана Александрова, обов’язкове використання касових апаратів може призводити до штрафів.
"Якщо РРО ти ставиш, ти повинен включити вранці і виключити ввечері. Щось зі мною гарне трапилось — я проспала, не включила програму — штраф. Не закінчила програму, бо світла не стало — штраф", — розказала Оксана Александрова.
25 січня в Києві відбудеться мітинг підприємців, учасники якого вимагатимуть від влади скасувати постанови про обов’язкове використання РРО, — розповіла Оксана Александрова.
За словами Оксани Александрової, якщо обов'язкове використання РРО не скасують, їй доведеться закрити свій бізнес.
Що відомо
- З 1 січня 2022 року набрав чинності Закон, відповідно до якого використання касових апаратів стало обов’язковим для ФОПів, які проводять розрахункові операції.
- Станом на 4 січня 2022 року у Миколаївській області на обліку 6 557 РРО.
- У 2021 році зареєстрували 1684 РРО. Від початку 2022 року взяли на облік сім реєстраторів.
- У Миколаївській області на обліку ПРРО — 1943, зареєстрували за 2021 рік 1620, у 2022 році 241.
- Класичні РРО коштують від 4 до 20 тисяч гривень, а їхнє обслуговування щомісяця вартує 200-300 грн. ПРРО — безкоштовні. Їхнє щомісячне обслуговування коштує до 200 грн.
- У випадку невикористання РРО передбачені штрафи. Пеня за першу незаконну розрахунково-касову операцію відповідатиме сумі чека, друга та наступні складатимуть 150 відсотків від суми чека.
