Солом'яний дідух повинен стояти у хаті від Святвечора до Водохреща, а плетуть його із пшениці. В оселях українців цей різдвяний атрибут з'явився ще понад тисячу років тому. І лише за часів Російської імперії замість них з'явилася традиція ставити ялинки.
Про те, як плетуть дідуха та що він символізує, Суспільному розповіла майстриня Ольга Кристопчук, яка займається соломоплетінням десять років і знає більше тридцяти технік.
У дохристиянські часи дідух був втіленням бога Коляди та символом пам'яті про предків. Його ставили для запрошення на свята померлих родичів. Згодом сіно та солому почали пов'язувати з хлівом, де народився Ісус Христос, пояснює майстриня.
Дідуха або ж Коляду майструють із нарізаної, обчищеної та запареної соломи. Плетуть такі атрибути з вівса, жита, льону і обов'язково – пшениці. Снопи декорують сплетеними стрічками та квітами, прикрашають польовими рослинами.
"Дуже багато ведеться дискусій, який саме правильний дідух. Є дідух, який складається з семи колосочків і семи колін, зв'язується почергово. Або ж який в'яжеться з трьома колінами і ставиться на три ніжки. Це суто індивідуально в кожної родини. Та найголовніше, що дідуха в'яжуть всією родиною – це дуже поєднує батьків, дітей, онуків", – каже Ольга Кристопчук.
Стояти дідух вдома має до Водохреща, але навіть потім викидати на смітник його не варто.
"Після закінчення всіх різдвяних свят, після 19-го січня дідуха виносять з оселі, оббивають колоски, які потім висаджують весною, а сам дідух спалюють. Є традиція в деяких селах Рівненщини, що дідуха виносять на город, пташки обдзьобують зерно, а сам дідух спалюють", – розповідає майстриня.
Читайте також
- "Краду в себе час, щоб зробити потіху": кравчиня з Рівненщини виготовляє новорічних гномів та оленів
- Різдво у "Хліві" малює художник з Рівненщини
- Згадати дитинство: які ретроіграшки на ялинку збереглись у музеї в Рівному
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
