Лицарі, міфологічні персонажі чи натюрморти — таким вишуканим декором прикрашали свої будинки та печі заможні черкасці сторіччя тому. Нині будинків із такою оздобою майже не лишилося. Частину знищили під час ремонтів, решта – музейні експонати, розповіла співробітниця краєзнавчого музею Тамара Кургіна-Коваленко.
Зображений жіночий образ на старовинному кахлі, що прикрашав піч у одній із черкаських осель, схожий на музу, або жінку з полотен епохи Ренесансу. Це не лише ліпнина, зауважив краєзнавець Сергій Ганницький, а пічний медальйон кінця 19 століття.
"Ви уявіть собі, що великий будинок, висотою 3,5 м отопити, — це велика площа. І цих печей було не багато", — зауважив краєзнавець.
Піч із черкаського будинку по вулиці Хрещатик нині в Черкаському краєзнавчому музеї. Саме його працівники врятували цей виріб: у 2018-му всі частини зібрали докупи, зауважила старша наукова співробітниця музею Тамара Кургіна-Коваленко.
"Оздоблення печей могло виготовлятися на черкаському заводі, власники будинків могли купувати їх в залежності від гаманця".
Нині будівель, де ще є такі кахлі, одиниці, розповіла фахівчиня. На будинку, що зображений на світлині вище, пічне оздоблення не всередині, а ззовні, прикріплене прямісінько до стін.
"Така традиція не характерна для інших міст. Мені здається, що це виключно черкаське ноу-хау – прикрашати будинки медальйонами з печі, які були всередині".
Найімовірніше це була спроба врятувати пічну оздобу,зауважила пані Тамара.
"Взагалі, кахляні печі не живуть довго: це 80, 100 років. У колишні часи змінювалася мода, просто монтували нову піч. Коли стали перебудовувати на парове опалення дуже багато печей знищили".
І воно того вартувало — зберегти впродовж століть такий декор, додає краєзнавець Сергій Ганницький.
"Бачимо, що сюжет пов’язаний з мисливством. Найімовірніше, що людина, яка замовляла піч дуже полюбляла полювати і цей елемент хотіла зобразити".
Дякувати варто теперішнім власникам будинку, що зберегти ці кахлі, каже Сергій Ганницький. На момент знімання вдома господарів не було. Інша частина приміщення пустує, втім, на ньому теж є оздоба.
У планах музейних працівників створити каталог черкаських печей, бо вони, як і сторічні черкаські будиночки, щороку зникають – додала пані Тамара.
"Якщо вам хочеться зробити ремонт, вам заважає кахляна піч – не треба запрошувати просто ремонтників та будівельників. Запросіть співробітників музею. Вони з радістю розберуть цю піч і вона стане окрасою колекції музею", — зауважила пані Тамара.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Читайте також
