13 лютого у ЗМІ з'явилася інформація, що тристороння контактна группа у Мінську підписала домовленості про створення органу, яким фіксується суб'єктність ОРДЛО, а Росія у статусі гаранта-спостерігача виявилася нарівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що, за домовленостями, на цих пунктах може будуватися "розведення сил і засобів", але вони не надають прав і визнання представникам ОРДЛО.
Згідно з його заявою на брифінгу, продовжується консультація і робота українських спеціалістів щодо визначення нових трьох пунктів з гуманітарної точки зору, на яких може бути розведення сил і засобів.
"На останній зустрічі в Мінську учасники ТКГ заявили про необхідність створення консультативної ради, яка створюється в політичній підгрупі", — повідомив Єрмак.
Він зазначив, що заявлено про необхідність створення цієї ради як дорадчого органу, який може розглядати питання, які узгоджені в пакеті Мінських домовленостей, і давати свої пропозиції, які можуть бути використані в роботі політичної підгрупи.
Єрмак наголосив, що жодних кроків, які б створювали правове поле для представників так званих ОРДЛО та їх визнання, — не існує.
"Жодних прямих перемовин, про це не йдеться. Ми говоримо про створення платформи для громадян України, які проживають як на контрольованій, так і на неконтрольованій території, що можуть спілкуватися з приводу питань, які узгоджені в пакеті Мінських домовленостей", — додав керівник ОПУ.
За даними ZN.UA, у протоколі зазначається, що рішення ТКГ про заснування Консультативної ради буде підписано 25 березня 2020 року після консультацій з представниками ОБСЄ, Франції та Німеччини.
"Основним завданням Ради є здійснення діалогу, консультацій та вироблення пропозицій щодо проектів політичних і правових рішень щодо врегулювання конфлікту у відповідності з Комплексами заходів, в тому числі щодо проведення виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей України", - йдеться у рішенні контактної групи.
Згідно з текстом документа, критерії та порядок призначення членів Ради визначаються Україною, окремими районами Донецької і Луганської областей, РФ, Німеччиною, Францією та ОБСЄ самостійно.
Крім того, Україна, ОРДЛО, Росія, Німеччина, Франція та ОБСЄ не пізніше ніж за три робочих дні до дня першого засідання Ради повинні будуть повідомити Спеціального представника Діючого голови ОБСЄ в Україні та у ТКГ про своїх учасників засідання Ради.
Що відомо:
- 11 березня сторони Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі на засіданні в Мінську домовилися про представлення остаточно узгоджених списків осіб для взаємного звільнення.
- 23 грудня 2019 року ТКГ домовилась про обмін утримуваними особами до кінця року. 29 грудня в Майорську на Донеччині в рамках обміну Україна повернула 76 військових та цивільних людей.
- Натомість бойовикам було передано 127 державних зрадників, убивць, терористів, а також підозрюваних у розстрілах на Майдані п'ятьох екберкутівців.
- У грудні президенти Туреччини і Росії Реджеп Таїп Ердоган і Володимир Путін у телефонній розмові обговорили питання кримських татар, незаконно утримуваних Кремлем в окупованому Криму та на території РФ.
- Президент Володимир Зеленський 5 березня в інтерв'ю турецькому телеканалу повідомив, що українська сторона в Мінську передала список із понад 200 прізвищ для майбутнього взаємного звільнення утримуваних. Причому, за його словами, деякі люди, яких Україна хоче обміняти, могли вже померти.
- Крім того, сказав президент, з Росією обговорюється питання прав кримських татар, які перебувають на території окупованого Криму.
- Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що список, який підготувала українська сторона до найближчого обміну, містить прізвища 86 кримських татар.
- Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що включені до списку для ймовірного обміну утримуваними особами кримські татари можуть відмовитися брати в ньому участь, якщо дізнаються, що їх обмінюють "на бандитів".
