У 2021 році в 191-му соціальному закладі у тергромадах Рівненщини провели швидкісний інтернет. Загалом за державні гроші мережу провели у 85 сіл. Про це в ефірі Українського радіо Рівне розповіла заступниця голови Рівненської обласної адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Іванна Смачило.
Суспільне розпитало заступницю, як відбувалась цифровізація в області та чи вдалося здійснити заплановане.
Держсубвенція на інтернет
Інтернет-субвенцію на Рівненщині зреалізували на 100% у всіх селах, які підпадають під цю субвенцію. У тергромадах, які подавали клопотання до Міністерства цифрової трансформації, вже під'єднали інтернет і упродовж року вони не платитимуть абонплати, – розповіла Іванна Смачило.
"Це специфічна субвенція, потрібно було шукати провайдерів, а в деякі села цей провід потрібно було прокладати й через річки, і через залізничні колії. У січні ми вивчатимемо, чи є на Рівненщині ще подібні тергромади, де є соцоб'єкт, але немає оптоволокна. Якщо буде можливість зробити це за державні кошти – ми це зробимо", – сказала заступниця.
Станом на кінець грудня, за словами Іванни Смачило, кошти на підведення швидкісного інтернету отримав 191 соціальний заклад у тергромадах Рівненщини.
"Ми розуміли, що туди провайдер не прокладав би інтернет, адже це невигідно через малу кількість клієнтів. Завдяки держсубвенції ці села не лише з інтернетом в соціальних закладах, а й подекуди – у приватних будинках. Це означає, що діти спокійно можуть вчитися у випадку необхідності дистанційно, здобувати знання на рівні тих, хто проживає у великих містах", – додала Іванна Смачило.
Загалом на появу інтернету в українських селах з держбюджету передбачили 500 мільйонів гривень, Рівненщина отримала 15 млн.
Приклади громад
Найбільшу суму в рамках інтернет-субвенцій отримала Степанська громада – 1,24 млн грн.
Костопільська тергромада на цифровізацію отримала 1, 23 млн. На початку 2021 року у тергромаді було вісім сіл без інтернету, загалом – 21 соціальний об'єкт. Наразі, за словами заступника міського голови Костопільської міськради Юрія Кузнюка, до інтернету під'єднали 28 сіл.
"В рамках субвенції інтернет підводиться лише до соціального об’єкту, ми виділили ще 200 тисяч гривень на те, щоб облаштувати локальну мережу. Мешканці сіл приходять, навчаються цифровій освіті, оплачують комунпослуги, не виїжджаючи у місто. Люди дякують", – додав Юрій Кузнюк.
Програми по ЦНАПах
У 2021 році на створення ЦНАПів Рівненщина отримала субвенцію близько 14 млн гривень.
"Нові ЦНАПи матимуть Острог та Костопіль. У селі Бокійма Дубенського району збудували ЦНАП з "нуля"", – додала Іванна Смачило.
У приміщенні ЦНАПу в Костополі завершують ремонтні роботи, завозять меблі та техніку, – розповів Юрій Кузнюк. Він додав: встановити устаткування для видачі паспортів та посвідчень водія поки не встигли, їх планують завершити на початку 2022 року.
На сьогодні на Рівненщині – 39 ЦНАПів на 64 громади, – розповіла Іванна Смачило. У держбюджеті також передбачили субвенцію на 2022 рік, щоб ті громади, у яких ЦНАПів ще немає, отримали можливість їх створити.
"Ми розуміємо, що малі тергромади не потягнуть будівництво, реконструкцію та устаткування, їм обов’язково потрібна державна допомога. ЦНАПи передбачають співфінансування. По субвенції на будівництво та реконструкцію ЦНАПів, тергромади мають виділити мінімум 10% для співфінансування, а на обладнання – 30%", – додала заступниця голови ОДА.
Дія Центри
На Рівненщині до такої послуги підключилися 39 ЦНАПів. У Рівному такі центри діють при ЦНАПі та центрі вакцинації у ТРЦ "Злата плаза". Щодня до них звертаються близько сотні рівнян.
"Запуск центрів не був обов’язковою умовою, все робилося залежно від попиту. Ми створили ці центри, підлаштовуючись під потреби людей, коли побачили, що у багатьох є проблеми із завантаженням COVID-сертифікатів", – розповіла Іванна Смачило.
Цифровий документообіг
Електронний документообіг станом на кінець грудня 2021-го повністю запровадили у Вараській тергромаді та Рівненській ОДА, – розповіла Іванна Смачило.
"Деякі громади мали можливість закупити цифрові рішення, але запровадження електронного документообігу коштує грошей. Розробили уніфікований безплатний державний продукт для малих тергромад, які не можуть купити цифрове рішення. Але він не був таким, як ми хотіли та навпаки ускладнював процес впровадження електронного документообігу. Зараз в центральному органі модернізують цей продукт", – додала заступниця.
"Цифра в кишені"
Проєкт "Цифра в кишені" на Рівненщині стартував улітку 2021-го. За цей час у громадах, які зголосилися взяти у ньому участь, провели опитування щодо тематики навчань, навчили працювати бібліотекарів, як доступно проводити подібні воркшопи та виготовили роздатковий матеріал.
Суть проєкту – навчити людей, – передусім у районах, – використовувати ґаджети для отримання різних послуг.
На початку проєкт охопив п'ять громад: Володимирецьку, Гощанську, Дубенську, Сарненську та Здолбунівську. З 20 грудня підключили ще п'ять громад, стільки ж планують додати з нового року, – сказала Іванна Смачило.
Однією з локацій, де навчають тренерів, є Рівненська обласна наукова бібліотека.
"Програма навчання тренерів включає десять тем – онлайн-банкінг, комунпослуги онлайн, передача показників лічильників, електронні квитки, запис до лікаря онлайн, онлайн-додатки для спілкування, кібербезпека та інтернет-шахрайства тощо. Для тергромад ми вже провели три хвилі навчання. Список тем буде розширюватися відповідно до потреб громадян", – розповіла заввідділу соціокультурної діяльності обласної наукової бібліотеки Ірина Усович.
Цифра в кишені працює і в Сарненській громаді. Зазвичай у закладах працюють з людьми старшого віку, – розповіла інженерка-програмістка Сарненської центральної бібліотеки Оксана Хомич.
"Попит не зменшується, багато людей приходить, несуть навіть свої ноутбуки, щоб налаштувати оплату комунпослуг", – каже представниця книгозбірні.
Загалом, у воркшопах проєкту "Цифра в кишені" взяли участь понад 400 жителів області.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
