Понад 400 фермерських господарств діють на Рівненщині. Упродовж останніх років площа землі в їхньому користуванні збільшилася. Фермери регіону вирощують овочі, зернові, а також займаються тваринництвом.
Про це в етері Українське радіо. Рівне розповіла директорка департаменту агропромислового розвитку Рівненської обласної державної адміністрації Надія Переходько.
Розвиток фермерства в області
За її інформацією, тепер в області діють понад 400 фермерських господарств.
"Якщо бути точнішими, то за даними оперативної звітності впродовж 2025 року діяльність здійснювали 409 фермерських господарств", — зазначила вона.
Надія Переходько додала, що ці господарства вирощує сільськогосподарські культури на площі 42,6 тисячі гектарів.
"Якщо аналізувати діяльність фермерських господарств років сім-вісім тому, то слід відмітити, що площа землі в їхньому користуванні збільшується — на той період вона була в межах 35 тисяч гектарів. Тобто фермерство на Рівненщині розвивається, фермерські господарства продовжують працювати і стабільною є їх кількість", — пояснила директорка департаменту.
Вона пояснила, що зараз фермери займаються різними видами діяльності:
"Притаманно фермерським господарствам традиційно вирощувати овочі і картоплю. Також значна вирощують зернові і олійні культури. Дещо менше займаються розвитком галузі тваринництва, а тут слід відмітити переважно такі напрямки, як молочне і м'ясне скотарство, птахівництво".
Надія Переходько зауважила, що "молодші" фермерські господарства розвивають галузі садівництва і ягідництва.
Труднощі, які виникають у фермерів
Директорка департаменту розповіла, що агропромисловий комплекс (зокрема, фермерство) перебуває в прямій залежності від погодньо-кліматичних умов.
Серед умов, які впливають на сільськогосподарську галузь, є сезонність, зауважила Надія Переходько.
"Саме сезонність потребує на певні періоди значних фінансових ресурсів. Потрібно мати достатньо обігових коштів для того, щоб провести весняну посівну, і тільки через п'ять-шість місяців, коли сформується урожай, ти зможеш отримувати відповідні фінансові ресурси", — пояснила вона.
Також, з її слів, є постійна необхідність здійснювати пошук працівників через мобілізацію.
"Фермер сам і керівник свого господарства, і частково фінансист, і економіст, і він зазвичай також працює на сільськогосподарській техніці. Тому недарма кажуть, що у фермера завжди натруджені руки, тому що йому треба не тільки піклуватися про діяльність фермерського господарства, але і самостійно працювати на посівних кампаніях, і на кампаніях по збиранню урожаю", — зазначила директорка департаменту.
Як повномаштабне вторгнення вплинуло на розвиток фермерських господарств Рівненщини
Надія Переходько відмітила, що від початку повномашстабного вторгнення очікували можливе скорочення посівних площ та кількості поголів'я тварин, але все відбулося навпаки:
"За період війни не зменшились посівні площі, а навпаки збільшилися. Тобто фермери розуміли, що їм потрібно забезпечувати продовольчу безпеку не тільки Рівненщини, а і тих регіонів, де фермери не могли здійснювати посів, вирощувати сільськогосподарські культури. Тому господарства і інші товаровиробники активно використовують ті земельні ділянки, які раніше не були задіяні".
Вона зазначила, що майже всю ріллю використовують для виробництва сільськогосподарської продукції і забезпечення продовольчої безпеки.
"Агропідприємства вкладають власні обігові кошти, залучені кредитні ресурси у створення нових потужностей. Це, зокрема, в галузі тваринництва, будівництва ферм і комплексів, створення переробних підприємств. Тобто війна не зупинила фермерські господарства, а навпаки — вони активізувалися. Зокрема, на теренах Рівненщини фермерські господарства розвиваються", — підсумувала директорка департаменту.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
