У Рівненському обласному краєзнавчому музеї 26 вересня презентували результати проєкту, у рамках якого створили новий сайт закладу та оцифрували три музейні колекції.
Про результати проєкту Суспільному розповіла завідувачка сектору впровадження цифрових технологій обласного краєзнавчого музею Ольга Морозова.
З її слів, у серпні 2024 року обласний краєзнавчий музей спільно з ФОП Олеся Гощук виграли грантовий проєкт "Цифровізація Рівненського обласного краєзнавчого музею" від Українського культурного фонду. На реалізацію гранту виділили 299 тисяч гривень, робота тривала упродовж двох місяців.
"Завдяки проєкту ми отримали новий сайт, дуже зручний для користувача. Це була головна мета нашого проєкту. Тому що наш попередній сайт був розроблений у 2017 році, він вже застарів. Ми отримали гарний, мобільний, зрозумілий сайт для користувача і мали можливість оцифрувати невелику, але досить гарну колекцію нашого краєзнавчого музею", — зазначила Ольга Морозова.
Диджиталізація стародруків
Зі слів музейниці, у рамках проєкту диджиталізували десять стародруків Київської і Львівської друкарень періоду з 1600 по 1800 роки.
"Кожен екземпляр книги, який друкувався з 1600 до 1800-х років є дуже цінним і дуже унікальним. По-перше, вони мали невеликі тиражі. Кожен із них міг бути чимось цікавим. Взагалі стародруки — це національне надбання, оскільки ми можемо прослідкувати наскільки давнє наше книгодрукарство і як воно вплинуло на розвиток книгодрукування в Україні, у світі. Крім того, стародруки складають історію нашого краю, тому що походили із рівненських церков. Вони написані старослов'янською, давньослов'янською мовою, фактично мало читалися вже у XX столітті й були передані до краєзнавчого музею. Тепер є експонатами", — розповіла Ольга Морозова.
Вона також додала:
"Коли виставляють книгу у вітрині, ви її не можете погортати. А на сайті ви можете прочитати, роздивитися всі гравюри, які є в книзі. Особливо це цінно для науковців, які займаються вивченням давньої української книги й книгодрукування".
Оцифрування колекції станкового живопису
Завідувачка відділу цифровізації пояснила, що у рамках грантового проєкту також диджиталізували 20 картин станкового живопису, які були створені у період з кінця ХІХ століття по другу половину XX століття. Серед них картини Івана Кузнєцова, Валентина Колосова, Федора Кричевського та Івана Труша.
"Можна побачити старі незабудовані або не перебудовані куточки нашого Рівного. Їх небагато, всього 20 картин, тому що станковий живопис потребує іншого підходу до цифрування. Це ті картини, які на сьогодні зняті з експозиції, їх не можна побачити в музеї, але можна переглянути на оновленому сайті", — зазначила музейниця.
Пів тисячі негативів у цифровій колекції музею
Ольга Морозова зауважила, що у рамках проєкту вдалося диджиталізувати 500 негативів, які охоплюють період з 1948 року по 1983 рік. Чимало з них стосувалися життя міста: запуску першої лінії тролейбуса у 1974 році, відкриття краєзнавчого музею у новому приміщенні у 1978 році, а також велика кількість негативів старого приміщення музею, який був розташований на вулиці Симона Петлюри.
"Ми виставили негативи із життя Рівного: як змінювалось місто, які будинки були збудовані, як вони виглядали, як виглядали люди в місті, перші тролейбуси. Дуже цікаві ретросвітлини, які показують, як змінюється наше місто", — пояснила музейниця.
Вона зауважила:
"Завдяки цим негативам, можна побачити як змінюється музей, як він проживав своє життя в старому приміщенні на вулиці Симона Петлюри і як він змінився, коли переїхав у нове приміщення, в якому розташований зараз".
Завідувачка відділу цифровізації зазначила, що оцифровані колекції можна переглянути на оновленому сайті обласного краєзнавчого музею.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
