У Києві на Софійській площі вранці 25 грудня співали колядок, святкували Різдво. Учасники розповідають, що прагнуть підтримати різдвяні традиції, тому організовують святкування вже п'ятий рік поспіль. Під час святкування збирають колядки та елементи різдвяних традицій з усієї України. Суспільне побувало на колядуванні, а також поспілкувалося з учасницею гурту "Київська Коляда" про Коляду та традиції підготовки до різдвяного походу Києвом.
Олена Широкова з дитинства займається фольклором, бере участь у святкуваннях гурту "Київська коляда" багато років. За спеціальністю вона фінансистка і каже, що робота не дуже творча, тому колекціонування вишивки та плекання традицій – це спосіб відволіктися від буденності.

Учасники колективу шиють костюми самостійно. Олена розповідає, що багато учасників окрім колядування захоплюються традицією української вишивки та традиційного одягу. Збирають старий автентичний одяг з усіх куточків світу.

В Олени власна концепція: вона прагне надати традиційним фольклорним елементам сучасного значення.


"Свою концепцію я взяла на тому, що треба адаптувати сучасний костюм – український костюм до сучасного життя, щоб в ньому можна було навіть ходити на роботу. А тому ці речі я компоную, шукаю десь по різних куточках України, навіть світу. І компоную для того, щоб це був костюм в якому можна навіть ходити на роботу", – розповідає Олена.

Багато костюмів для дітей вона шиє самостійно. Для цього часто використовує старі тканини, або стилізує сучасний одяг за допомогою традиційних елементів.

Вивчання та плекання традицій для Олени є справою підтримки ідентичності. Водночас ці знання дозволяють побачити спільні риси у культурах дуже віддалених народів: "В кожного є своя ідентичність, в кожного народу. Я їжджу по різних країнах, вивчаю культуру. І бачу, що землеробна культура є дуже схожою в усіх країнах. Навіть якщо ви будете заходити в етнографічні музей, наприклад ми були останній раз в Месопотамії. І ви бачите хати-мазанки. В них такі турецькі куполи. Але всередині вишивка. Якби вам сказали, що це Україна, ви думали б, що це українська".

Аби обрати гарний стрій для Коляди потрібно збирати його цілий рік. Олена шукає деякі елементи по всій Україні та навіть світу. Традиційна українська вишивка не обмежується сільською традицією, зазначає Олена: "Сьогодні дівчата будуть в традиційному українському вбранні, такому сільському. А ми намагаємося показати, що було не тільки сільське вбрання, а ще і шляхта українська".

"Київська коляда" цього року знов на Софійській площі. Для учасників гурту це традиція.

"Київська Коляда" складається з декількох постійних співочих гуртів, а також з ентузіастів, які долучаються до святкувань у вільний час. Колядують щороку – у багатоповерхівках та школах.

А також в метро "Театральна".

"Коляда – це персонаж українських, умовно скажемо, казок. І з нею ще ходить Іванко. Це має елементишаманської культури. Тому що Коляда, коли заходить в дім, має проганяти злих духів", – розповідає Олена.
Коляда – це герой, який проганяє злих духів, які чіпляються до господині, каже Олена: "Кікімора називалася – жіночий дух, який приклеюється до жінки, і вона там розсипає, розливає, щось в неї падає. Жінка, там де неприбрано вдома, не хозяйка – вважається, що це кікімора ходить і заважає жінці бути гарною господаркою. Тому Коляда заходить, віником водить, вона виганяє цей дух".

Іванко – це персонаж, який супроводжує Коляду і має виганяти духів, які чіпляються до чоловіків. "Іванко показується як пияка. Чоловічий дух, який не робить господарства, а робить щось інше. Тобто сидить, нічого не робить, пиячить і так далі. Заходять такий колядник, він колядує в домі, проганяє цей дух і наступного року люди чекають їх знов щоб очистити", – каже Олена.

Оксана Собко, координаторка гурту "Київська Коляда", розповідає: що раніше було в ці дні до появи християнства – загадка, і у нас немає писемних чи інших джерел, щоб її розгадати: "Але народження "нового сонця" після найдовшої ночі і народження Сина Божого по своїй глибинній суті – оновлення світу і життя – якось збіглося у етнічному світосприйнятті українського народу. Колядницькі гурти на Різдво обходять кожну оселю і приносять радісну звістку про народження Сина Божого. Співають колядки і віншують особливими побажаннями господарів – це вважається благословінням, приносить добро на весь рік. В колядках крім суто релігійних присутні світотворчі мотиви, мисливські, це показує що глибина колядок сягає княжих часів і далі."

Читайте також: 25 грудня чи 7 січня: коли відзначати Різдво

У грудні 2020 року голова ПЦУ митрополит Епіфаній заявив, що святкування Різдва Христового в один день 25 грудня в Україні можливе тоді, коли церква та віряни "дозріють" до такого рішення.

Митрополит прогнозує, що більшість українців перейдуть на святкування Різдва за григоріанським календарем вже протягом найближчих 10 років.

У грудні 2019 року митрополит Епіфаній заявляв Супільному, що Православна церква не проти перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня, проте таку ініціативу все ще не підтримують українці.

Згідно з опитуванням, найбільш улюбленим святом українців у новорічно-різдвяний період є Різдво – про це заявили 49% опитаних. Натомість найменше – 4% – люблять Старий Новий рік.

Дивіться також: В Україні двічі святкуватимуть Різдво. Чому так сталося. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!