Археологи й генетики з Великої Британії, США, Іспанії та Австрії за допомогою ДНК-аналізу змогли скласти родовідне дерево з п’яти поколінь, які жили на території сучасного англійського поселення Гейзлтон приблизно в IV тисячолітті нашої ери. Це найстаріше генеалогічне дерево в історії.
Про це повідомляє пресслужба Ньюкаслського університету.
Гейзлтон є відомим серед дослідників місцем через так звані довгі кургани – місця колективних поховань людей доби неоліту (тривала протягом 10-3 тисяч років тому). Протягом 1979-82 років кургани повністю викопали, а знайдені в них артефакти – зокрема і людські рештки – передали на вивчення.
Науковці здійснили ДНК-аналіз 35 людей з довгого кургану на півночі Гейзлтона, що були поховані поруч. Із них 27 виявилися близькими біологічними родичами, які жили десь 5700 років тому – у приблизно 3700-3600 роках до нашої ери. Це через сто років після того, як в Англії почало розвиватися сільське господарство.
Покійних ховали у двох Г-подібних камерах на північ і південь від головного кургану Родичі в межах відкритого генеалогічного дерева мали спільного предка чоловічої статі. Він своєю чергою мав відносини з чотирма жінками, які народили від нього дітей. Двох цих жінок поховали в північній камері, двох – у південній. І майже всі їхні нащадки були поховані поруч із ними.
"Усі діти двох жінок, які були поховані в південній камері, теж перебувають у південній камері аж до п’ятого покоління. А щодо решти двох жінок, то їхні діти майже всі у північній камері, хоча частину з них почали ховати в південній – мабуть, тому, що прохід до північної камери було завалено землею, і ховати там уже не було кого", – каже професор Девід Райх із Медичної школи Гарварду (США).
Тоді як у камерах знайшли рештки чоловіків, жінок у могилах не знайшли взагалі. Науковці припускають, що їх ховали окремо разом із їхніми чоловіками й дітьми – або ж навіть кремували чи інакше позбавлялися їхніх тіл.
"Це дослідження дає нам безпрецедентне розуміння спорідненості серед людей доби неоліту. Окремі камери, в яких ховали родичів, дають підстави вважати, що архітектурні особливості курганів вказують на те, хто кому доводився в них родичем", – пояснює професор Ньюкаслського університету Кріс Фаулер.
Читайте також
Як доля предків та рідних впливає на наше життя. Пояснює психологиня
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
