Українські митці і радянські спецслужби: презентували анімацію за розсекреченими документами

Українські митці і радянські спецслужби: презентували анімацію за розсекреченими документами

Українські митці і радянські спецслужби: презентували анімацію за розсекреченими документами

Проєкт розповідає про справи 1920-х і масштаби злочину, що були скоєні комуністичним режимом проти українського Розстріляного відродження.

Ролики хронометражем до двох хвилин розповідають історії Михайля Семенка, Майка Йогансена, Миколи Хвильового, Вероніки Черняхівської та бандуриста Гната Хоткевича. Окрім цього, на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху можна знайти документи з архівних справ митців, ознайомитися з ними, завантажити. У кожній збірці по кожному митцю завантажено не менше 50 документів.

Сценарист Майк Йогансен

У 1937 році НКВД заарештував митця. Його звинуватили в участі в українській націоналістично-терористичної організації, яка нібито планувала замахи на керівництво комуністичної партії. Восени того ж року Майка Йогансена розстріляли.

Справу Майка Йогансена можна переглянути та завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

Музикант, письменник, інженер, етнограф та педагог Гнат Хоткевич

21 лютого 1938 року НКВД заарештував діяча за абсурдним звинуваченням в участі в "антирадянській українській націоналістичній терористичній організації", а також у роботі на користь німецької розвідки. Через півроку чекісти стратили митця в підвалі Харківської внутрішньої тюрми НКВД.

Більше про історію Гната Хоткевича можна дізнатися на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

Поетка та перекладачка Вероніка Черняхівська

Радянські спецслужби заарештували Вероніку Черняхівську у 1929 році за справою Спілки Визволення України. Згодом поетку звільнили, натомість заарештували її батьків.

Повторно її заарештували у січні 1938 року, в ув’язненні вона збожеволіла. Києвом ширилися чутки, начебто під час допитів письменницю гвалтували. 22 вересня 1938 року Вероніку Черняхівську засудили до розстрілу, родичам повідомили про заслання до Сибіру. Справжня доля Вероніки Черняхівської стала відомою тільки після 1990 року.

Більше про історію поетки можна дізнатися з документів, які опубліковані на сайті Електронний архів Українського визвольного руху.

Поет Михайль Семенко

НКВД заарештував українського поета-футуриста Михайля Семенка за звинуваченням у приналежності до української фашистської організації, що має на меті чинити терористичні дії проти керівництва партії. Поет не визнавав себе винним. Однак чекісти ретельно збирали інформацію, щоб довести зворотнє. У вересні 1937 року Семенко "зізнався" у нібито скоєних та запланованих злочинах. Чекісти вирішили розстріляти поета. Вирок виконали у Києві 24 жовтня 1937 року.

Більше про Семенка можна дізнатися з документів, які опубліковані на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

Брат Остапа Вишні, письменник-гуморист Василь Чечвянський

Василя Чечвянського заарештували на початку листопада 1936 року у Харкові. НКВД звинувачував його в участі у контрреволюційній терористичній організації, що ставила собі за мету боротьбу з радянською владою. У перші дні після арешту він "визнав" свою участь у "контрреволюційному підпіллі".

Всі ці зізнання письменник заперечував на закритому судовому засіданні: він оголосив, що не визнає себе винним, а свої покази давав вимушено під тиском слідства та застосуванням сили. У липні 1937 року чекісти винесли вирок: найвища міра покарання — розстріл. Василя Чечвянського стратили 15 липня 1937 року у Києві.

Більше про історію Василя Чечвянського можна дізнатися з документів, які опубліковані на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

Над анімаційними роликами працювали:

  • Ярина Цимбал — наукова консультантка;
  • Іван Кипибіда, Максим Паленко — ілюстратори;
  • Young & Hungry production — розробники анімаційних роликів.

Ролики та колекцію документів у рамках проєкту "Українські митці 1920-х у фокусі радянських спецслужб" підготував Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Що відомо

  • Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 20-х-початку 30-х років XX ст. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, театру і було знищене тоталітарним сталінським режимом.

Читайте також

СБУ оприлюднила документи КДБ про Розстріляне відродження

Посол України закликав Німеччину компенсувати втрати культури під час нацистської окупації

У Львові після вечірки блогерів на День пам'яті жертв Голодомору призупинили діяльність Будинку вчених

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше