Ігор Померанцев в ефірі "Радіо Культура", згадуючи Євромайдан, міркує про колективну та персональну свободу часів Революції гідності. Спогади записані у межах спецпроєкту "Бути гідним".
1990 рік — це Лондон, але бюро було вже закрито. Скоро я переїхав до Мюнхена. Працював, знаєте, у Бертольда Брехта є драма "Матінка Кураж", вона була маркітантка, ну я теж. Маркітантка радіо, я слідую за радіо. Якщо в мене це міста, вони мають обличчя, але все рівно для мене головне, що я в студії і що мій голос доносить якісь не стільки новини, стільки суб’єктивні враження. У мене є таке правило професійне. Були часи, коли я читав новини на BBC, але у всіх інших випадках я все ж таки розповідаю, щось кажу на радіо те, що можу сказати своїм друзям, тобто не бути офіційним.
Про Майдан пригадую от що. У мене вже така довга західна пам’ять: англійська, німецька, я жив у Німеччині теж. І я так подивився, і мені це нагадало демократичні західні країни. Це абсолютно нормально, коли молодь виходить з лозунгами. Це означало, що є нова молодь і вона щось декларує, хоче привернути увагу до проблем, до своїх проблем теж. І це було для мене дуже європейське відчуття часу в Києві. Тобто час за Києвом став європейським часом. Я тільки-но письменник, тобто для мене важливо, якою мовою розмовляє нова генерація. Це була вже нова мова, ніякої радянщини не було і для мене це була велика радість.
Моя жінка — британський телевізійний продюсер. Вона знімала документальний фільм про ці події. І вона кожного дня дзвонила мені, у мене було відчуття, що я присутній там. І вона розповідала, яке інтерв'ю, які емоційні люди і що сказав Безсмертний, що сказала Тимошенко. І на неї велике враження дуже було з динаміки всього. Як маси рухаються і що треба було займати чимось людей. Я думаю, що в штабі першого Майдану вони міркували: "А куди, на якій вулиці? По якому проспекту направити енергію?". Не просто людей, бо революція — це ж таки завжди динаміка, вона повинна рухатися. Бо ідея революції – це рух.
У мене були родинні репортажі з Києва, а потім жінка поїхала в Донецьк. І вона розповідала, як треба розмовляти з людьми з Донецька – дуже обережно, щоб вони не відчували себе відчуженими. Так що у мене відчуття, що перший Майдан був для мене як документальний фільм, і англійці зробили фільм. Приїжджав вже на останній стадії, десь за два тижні до трагічних подій, і я вийшов на площу і бачив беркутівців, і вони бачили мене. Тобто я відчув шкірою, що це небезпечно, що це просто ти на кордоні життя і смерті, коли ти бачиш карателів.
Для мене це велика подія. Для мене дуже цікаво було, як на очах буквально слово тюркського походження "Майдан" стало українським. І зараз у світі, якщо кажеш "Майдан", то це українська подія, українське слово. Ось як стверджуються якісь такі кардинальні події словами, це по-перше. По-друге, дуже багато дивився на телебаченні всі ці події. У мене було відчуття, що є мільйон людей, і кожен за себе. Кожен індивідуальність. Це не був натовп. Це був вибір кожної людини, і вони зібралися разом. І для мене Майдан — видатна подія, бо він комбінує масові події й індивідуальний вибір. Це такі події, вони трапляються не дуже часто. Є культури, в яких вони взагалі не трапляються, бо там інші традиції. Але все ж таки Україна і українці продемонстрували, що для них свобода — не просто гасло. Кожен був за свою персональну свободу і за колективну свободу національну.
Читайте більше
"Під час Революції гідності в США з'явилося багато груп нової діаспори". Спогади Мирослави Гонгадзе
Спогади Кіпіані про Революцію на граніті: голодування, погрози та перемога
Сильвестров про хоровий цикл "Майдан 2014": Це велика кантата, яка закінчується колисковою"
"Кожен раз Майдан має інший образ". Спогади Прохаська про революції 1991, 2004 та 2014 років
"Ми стояли на Майдані, щоби не бути худобою, загнаною у стійло". Спогади Валерія Харчишина
"Були деталі, які віддзеркалювали особливий характер Майдану". Спогади Андруховича про Євромайдан
"Україна є фактично взірцем демократії". Спогади Сергія Борщевського про Євромайдан
"Ми грали на Майдані проти тоталітаризму". Спогади Мирослави Которович