27-річний художник із Полтавщини Андрій Мастюха малює картини, затискаючи пензлик чи олівці між щокою та плечем. Чоловік має інвалідність – він народився без частини рук. Батьки від нього відмовилися, тому половину життя провів у дитячому інтернаті. Малюючи картини, каже, заробив на власне житло і придбав будинок у селі Михайлівка Полтавського району.
Я народився художником. Я з олівцем краще справляюсь, ніж з руками люди.
27-річний Андрій Мастюха малює з дитинства. Хлопець професійний художник-живописець.
Малював із більшим захопленням ніж інші. У дитинстві крав канцтовари, все тягнув під подушку.
Андрій народився без кистей рук та передпліч. Аби створювати картини, інструменти затискає між щокою та плечем. Навчили малювати Андрія в інтернаті, де він провів майже 14 років.
Батьки покинули. Я народився без рук. Вони це побачили і, мабуть, подумали, що з такою дитиною не справляться. І вирішили мене віддати. Просто вони до мене не звикли, а я до них. І все, ми розійшлись. Мені добре без них, і я їм в душу не лізу. У сім років мене помітив вчитель та почав робити з мене художника. Я в нього десять років навчався. Випустився (з інтернату – ред.) та вступив на художника в Євпаторію.
Нині Андрій має дім у селі Михайлівка, що за 50 кілометрів від Полтави. Сюди переїхав сім років тому.
Жив у селі Ряське (у Михайлівській громаді – ред.) у церкві. А після церкви купили цю хату. Намалював депутата (портрет – ред.), і він виділив гроші – 100 тисяч (гривень – ред.). Так і купили цей дім.
Деякі роботи художник створив на стінах у кімнатах будинку. Облаштовувати дім Андрію допомагають знайомі.
Вони приходять просто допомогти, не для показовості, а просто від щирого серця. Багатьом людям не все одно, що живе тут (в селі – ред.) такий от Андрюшка.
Марина Телятник дружить з Андрієм три роки. Нині – допомагає зробити ремонт у будинку.
"Хто чим (допомагає – ред.), хто шпалерами, хто шпаклівкою, в кого що було – принесли. Вирішили йому допомогти, щоб він проживав у таких умовах, як живемо ми. Поклеїли шпалери, пошпаклювали. Для кухні шпалери та меблі йому треба будуть, столи, тумбочки", - говорить подруга Андрія Марина Телятник.
"Я приносила матеріал, що у нас було. У мене вдома залишалось. Коридори з моїх шпалер поклеїли. У принципі, що змогли, допомогли. У планах – зал, кухня. І ґанок в нього аварійний. Він хоче, щоб це все зняти, пошпаклювати, і він це все розмалює так, як хоче", - каже знайома Андрія Марина Огуй.
Нині живопис – це єдиний заробіток Андрія. Найбільше, каже, подобається створювати портрети.
В основному зараз малюю олівцями. Портрети олівцями набагато швидше та легше малювати. Людей (силуетів – ред.) контур та колір підібрати олівцями легше, ніж фарби змішувати. Зате фарбами виходить більш живо. Себе намагався намалювати з пензликом у зубах. Якщо взяти фото, очі розміщені навпроти плечей. Якщо так на фото, то тут (на полотні – ред.) у мене має теж все співпадати.
За життя Андрій Мастюха створив понад тисячу картин.
Відпрацювати хочу швидкість малювання. Має бути швидкість. Ескіз має бути за 20 хвилин зроблений. Контур обличчя чорно-білий. Тобто повний ескіз, щоб людина бачила: «О, це я! Недомальований трішки, але ж це я».
