Два місяці від позову до засідання: Опендатабот підрахував швидкість українських судів

Два місяці від позову до засідання: Опендатабот підрахував швидкість українських судів

Два місяці від позову до засідання: Опендатабот підрахував швидкість українських судів Thinkstock

В середньому від дати подачі позову до першого судового засідання в справі проходить два місяці.

Про це свідчать результати дослідження платформи роботи з відкритими даними Опендатабот.

У суді загальної юрисдикції людині, яка бажає розлучитися, доводиться чекати першого розгляду в середньому 55 днів. У адміністративних судах, сперечаючись з податковою службою, — 49 днів. У господарському суді у справах про повернення заборгованостей — 62 дні.

В адміністративних судах одна з найпоширеніших категорій справ — суперечка з податковою службою. Першого засідання в таких позовах потрібно чекати приблизно 49 дні. Найшвидша в цьому сенсі — Луганська область — в середньому 31 день очікування, найповільніша — Волинська — 67 днів.

Провадження щодо заборгованостей між компаніями, найбільш типові для господарського судочинства, вимагають близько 62 днів очікування. Найшвидшi суди — 42 дні — в Чернівецькій та Івано-Франківській областях. Найповільніші — в Київській області — 80 днів.

Причиною високої затримки під час розгляду рішень є нестача суддів. При цьому частина тих суддів, які зараз числяться в штатах судів, не володіє повноваженнями, що дозволяють вести суддівську діяльність. Iз 7 тисяч суддівських місць в Україні на сьогодні зайнято лише 5,1 тисячі, анеобхідні повноваження для ведення процесів мають тільки 2,7 тисячі суддів.

Що відомо

  • Верховна рада ухвалила за основу доопрацьований законопроєкт "Про внесення змін до закону "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України".
  • 6 жовтня 2019 року Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт Зеленського про судову реформу.
  • Судова реформа передбачала скорочення кількості суддів Верховного суду з 200 до 100, запроваджувала новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створювала при Вищій раді правосуддя комісію доброчесності та етики, а також розширювала список посад, на які поширюється люстрація.
  • Конституційний суд визнав неконституційними низку положень цієї реформи.
  • 22 червня Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про судоустрій та статус суддів. Він повинен узгодити законодавство з рішеннями Конституційного суду. У новому законопроєкт скасовується норма про скорочення суддів Верховного суду (за реформою Зеленського склад ВС скоротився з 200 до 100 суддів) і рішення про скорочення їхньої зарплати. Рада прийняла цей законопроєкт 16 жовтня 2020 року.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди