Підліткове насильство в школах. Конфліктолог назвав причину випадків, аналогічних стрілянині у Пермі

Підліткове насильство в школах. Конфліктолог назвав причину випадків, аналогічних стрілянині у Пермі

Ексклюзивно
Підліткове насильство в школах. Конфліктолог назвав причину випадків, аналогічних стрілянині у Пермі Ілюстративне фото, Unsplash

20 вересня, світ сколихнули новини про стрілянину в Пермському університеті в Росії, яку влаштував 18-річний студент. Внаслідок події загинули шестеро людей, ще 28 дістали поранення й травми. Цей інцидент вкотре привернув увагу до теми насильства серед дітей та підлітків, а також того, як йому запобігти. Українське радіо звернулось до конфліктолога Богдана Петренка, який пояснив, що таке відкладене насильство та які труднощі у вихованні дітей можуть до нього призвести.

Що таке відкладене насильство

За словами експерта, масове насильство у школах не є новим явищем.

“Це не проблема лише сучасності: вона існувала й раніше. З моменту, коли з'явилися ЗМІ, ми можемо знайти подібні випадки, які відбувалися у світі в тих чи інших масштабах, коли учні приходили до школи та застосовували масове насилля", – зазначив конфліктолог.

За його словами, також зустрічаються випадки відкладеного насилля, коли людина приходить у школу через певний час після того, як закінчила її.

"У 90-х роках був такий випадок у Великій Британії, коли у віці 28-ми років людина прийшла у свою колишню школу і почала розстрілювати дітей, які там тоді навчались", – розповів Богдан Петренко.

Експерт пояснив, що подібні прецеденти – це відкладена відповідь на насилля, яке застосовувалось до цієї людини, або на нездатність суспільства прийняти цю дитину.

"Є дослідження в США, яке зазначає, що до таких дій призводять різні причини. Єдине, що об’єднує всі випадки – це те, що дитина неналежним чином соціалізувалася в колективі. Тобто йдеться не лише про те, що вона була жертвою, а й про те, що вона просто не ставала частиною колективу і не мала з ким спілкуватися".

За словами Петренка, "пермський стрілок" також мав певний негатив щодо школи, йому не подобалося це місце.

"Він фактично переніс негатив зі школи на вищий навчальний заклад. Й дуже часто такі випадки трапляються як прецеденти ефекту доміно: коли відбувається один випадок, можна очікувати, що може бути подібний прецедент в школах, які перебувають в тому ж інформаційному просторі", – пояснив він.

Як наголосив експерт, проблема посилюється тим, що на сьогодні кордони держав вже не можуть стримати подібне насилля, і наслідувачі таких випадків можуть з’явитися в іншому кутку планети. При цьому конфліктолог торкнувся й так званого “ефекту вогнепальної зброї”, зазначивши, що, на його думку, злочин стимулює не вогнепальна зброя, а певний розвиток самої дитини.

“Якщо колектив з дитини знущається чи відштовхує її, то потім дитина приносить “відповідь”. Але сама по собі вогнепальна зброя не вбиває, вбиває бажання самої дитини. Адже дитина може прийти з арбалетом, як було в Полтаві, або з іншою зброєю. Проте вогнепальна зброя збільшує кількість жертв", – зауважив Петренко.

Хто винен у насильстві в навчальних закладах

Експерт зазначив, що психолог, до якого ходив "пермський стрілок", щоб отримати дозвіл на зброю, вчасно не побачив його психологічну проблему.

"Проте, думаю, що й сама система видачі зброї побудована інакше: вона фокусується не на тому, щоб перевірити людину на наявність психічних відхилень, а на тому, щоб отримати хабар. Там застосовуються стандартні тести, до яких хлопець вже був готовий", – наголосив Богдан Петренко.

За словами конфліктолога, аналізуючи, хто винен в підлітковій агресії, варто розпочинати з сім'ї.

"Дитина в школу йде не чистою дошкою, формуючи там свою ідентичність. Вона вже приходить до школи з певними готовими моделями поведінки. Якщо в сім'ї застосовувалося насилля або не приділялося належної уваги дитині, то дитина формується, залишена напризволяще", – пояснив він.

Експерт пояснив, що така дитина приносить ці моделі поведінки в школу, де стикається з іншими дітьми, через що відбуваються певні конфлікти.

"Й дитина, яка не може себе захистити, може стати жертвою. Це може призвести до агресії щодо інших. Проте агресія – це крайнощі, тому що для більшості дітей наслідки інші: дитина не може знайти себе в житті, нормально реалізуватися, створити сім’ю", – зауважив конфліктолог.

Як дитині переживати образи

Петренко пояснив, що однією із серйозних проблем є гіперопіка в родинах.

"Дитину не привчають до самостійності. Вона не готова до самостійного життя, їй складно адаптуватися в колективі, особливо, коли треба відстоювати свої права. Тому варто змалку привчати до самостійності, бо лише так дитина зможе адаптуватися в колективі", – зазначив експерт.

Він додав, що з дитиною варто проговорювати й реакції на образи.

"Якщо образа одноразова, то найкраще над цим просто посміятися. Варто проговорити, що інколи треба виходити з системи, щоб відвернути від себе певний негатив", – розповів конфліктолог.

У разі ж, якщо такі образи тривають довго, експерт порадив приділяти цьому більше уваги.

“Якщо ж образа має довготривалий характер, то тут треба братися за свою дитину, тому що в неї може сформуватися модель поведінки жертви. І навіть якщо ви переведете її з однієї школи в іншу, ця модель все одно збережеться. І в іншій школі вона знову стане жертвою", – підсумував Богдан Петренко.

Що відомо

  • 20 вересня у Росії, у Пермському державному університеті, 18-річний студент відкрив вогонь. Унаслідок стрілянини загинули щонайменше шестеро людей. Стрілка нейтралізували, він ушпиталений з вогнепальними пораненнями.
  • У Полтаві 8 вересня взяли під варту дівчину, яка стріляла з арбалета у школі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди