Рекордні зарплати та житло АТОвцям: чи реалістичні цифри держбюджету-2022. Коментують експерти

Рекордні зарплати та житло АТОвцям: чи реалістичні цифри держбюджету-2022. Коментують експерти

Ексклюзивно
Рекордні зарплати та житло АТОвцям: чи реалістичні цифри держбюджету-2022. Коментують експерти Ілюстративне фото, Unsplash

15 вересня Кабінет міністрів схвалив проєкт державного бюджету на 2022 рік. Документ вже передали до Верховної ради, до 20 жовтня за законом парламентарі повинні розглянути його та проголосувати у першому читанні.

Проєкт бюджету-2022 передбачає багато новацій, зокрема, чи не вперше в історії незалежної України пропонується скоротити видатки на Офіс президента (-14%)та Верховну раду (-7%), на субсидії (-18%) та на Суспільного мовника (-17%). Також менше грошей автори хочуть виділити на погашення зовнішнього боргу нашої держави (-16%) та на підтримку сільського господарства (-2%).

Натомість зростуть видатки на Міністерство цифрової трансформації (+66%) , РНБО (+21%), ОГПУ (+17%), НАБУ (+10%). Автори документу також пообіцяли, зокрема, збільшити зарплати лікарів до 22500 грн та забезпечити державним житлом усіх ветеранів АТО. Прогнозований курс гривні до долара у 2022 становитиме 28,6.

Наскільки реалістичні ці обіцянки в ефірі Українського радіо проаналізували радник президента Олег Устенко, економічний експерт Любомир Шавалюк та заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Як оцінюєте проєкт бюджету на 2022 рік

Олег Устенко: “Цьогоріч ми повертаємося на наш довоєнний рівень обсягу ВВП, який становитиме 175 мільярдів доларів. Це — найвищий показник за всі роки нашої новітньої економічної історії. Якби у нас були території, які ми зараз не контролюємо, маю на увазі Кримський півострів та тимчасово окуповані території Луганська та Донецька, то ВВП склав би 200 мільярдів доларів, чого в українській історії ще ніколи не було.

Рекордні зарплати та житло АТОвцям: чи реалістичні цифри держбюджету-2022. Коментують експертиУНІАН

Олег Устенко

Позитивні сторони нового бюджету в тому, що йде зниження дефіциту держбюджету. Він складатиме 3,5% ВВП. Це — необхідна величина, щоб можна було стимулювати, за рахунок бюджетних засобів, економіку у 2022 році. Ми бачимо суттєве збільшення витрат на сектор безпеки та оборони: 5,9% ВВП. Так багато ми ніколи не витрачали на цей сектор. Ще з позитивних моментів: збільшуються витрати на медицину, освіту — те, що має покращити життя громадян України.

Стосовно дефіциту держбюджету, то він покриватиметься борговими зобов’язаннями на внутрішньому та зовнішньому ринках. Економіка буде показувати зростання менш ніж на 4% на наступний рік. Це — не погано, але замало.

Любомир Шавалюк: “Варто не забувати, що це тільки перший етап проходження бюджету до Верховної ради. До ухвалення в цілому цього законопроєкту цифри можуть суттєво змінитися. Тобто є суми, які не змінюватимуться — це витрати на оборону, охорону здоров’я, освіту. Уряд справедливо вважає це інвестицією в людину. Що стосується підтримки сільського господарства, то хотілося б щоб держава більше стимулювала його розвиток і підтримувала. Натомість бачимо, що сума закладена для цього сектору на 2% менша. Скоріш за все аграрне лобі, яке сформується у Верховній раді, наполягатиме на збільшенні цифр.

Рекордні зарплати та житло АТОвцям: чи реалістичні цифри держбюджету-2022. Коментують експертиFacebook.com

Любомир Шавалюк

В результаті, все одно бюджет буде зі змінами, бо він має досить стриманий дефіцит та побудований на стриманій податковій базі. Тобто депутати будуть намагатися збільшити видатки. Особливо намагатимуться включити до бюджету субвенцію на соціально-економічний розвиток — так звану “депутатську годівничку”.

Марія Репко: "Зараз подали дефіцит бюджету на рівні 3,5% ВВП. Це — чудово, в порівнянні з попередніми роками. Відповідно, зменшиться сума боргу України. Борги коштують дорого, а в Україні дуже низький кредитний рейтинг. Запозичувати — нормально для країн.

Рекордні зарплати та житло АТОвцям: чи реалістичні цифри держбюджету-2022. Коментують експертиFacebook / Марія Репко

Марія Репко

Головне, щоб борг не був непідйомним. В Україні він ще більш-менш нормальний, але близький до критичного рівня. А нам його дуже дорого обслуговувати — 6-7% річних у доларах, в той час для країн Європи — 1-2% річних. Тобто дуже значні власні ресурси, кошти ми витрачаємо на погашення боргів кредиторам".

Збільшення зарплати лікарям, забезпечення житлом АТОвців, підготовка до Всеукраїнського перепису населення — чи реальні ці зміни

Любомир Шавалюк: “Оскільки цей бюджет краще збалансований за бюджети попередніх років, то, загалом, фінансування можливе і його є звідки взяти. Все залежить від того, чи ці гроші правильно використають і направлять в потрібне русло. Україні цьогоріч треба буде виплачувати меншу суму боргу, ніж попереднього року. Вперше за багато років, наше погашення боргу зменшується на 20%. Звідси, випливає те, що стає менша залежність від зовнішнього фінансування, на яку ми всі так давно чекали. Відповідно, з’являється запас міцності, який ми можемо запозичити в разі потреби. Але цей запас міцності бачать депутати і при підготовці бюджету до другого читання ставитимуть резонне питання, мовляв “чому ми звужуємося? Якщо є гроші, то давайте їх витрачати”.

Читайте також: Проєкт держбюджету на 2022 рік передбачає недофінансування "Суспільного" на 526 мільйонів

Олег Устенко: “Україна отримає 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу. Також ми підтверджуємо, що після перемовин між президентом Зеленським і директоркою-розпорядницею Міжнародного Валютного Фонду Крісталіною Георгієвою з приводу того, що у вересні ми очікуємо на місію МВФ в Україні. Наскільки я розумію, міністр фінансів був на постійному зв'язку з МВФ та міжнародними інституціями. Тому я не думаю, що є якась проблематика, яка потребує додаткового обговорення. Показники дефіциту державного бюджету були узгоджені між усіма внутрішніми органами виконавчої влади. Бюджет ми приймаємо для себе, тому розуміємо: чим ретельніше він складений, тим впевненіше почуватиметься Міністерство фінансів, відповідно і всі наші публічні фінанси. Від цього залежатиме рівень життя українців.

Марія Репко: “Тут дуже багато залежить від стосунків України з МВФ. Останні перемовини були досить напруженими і Україна не отримала наступного траншу МВФ, який планувався. А зараз, місія Фонду зустрілася з нашими урядовцями і це дало позитивний сигнал усім учасникам ринку і розблокувало навіть макрофінансову допомогу на 600 мільйонів євро від Європейського Союзу. В принципі, стосунки з міжнародними організаціями для України дуже важливі. Половина боргів, які України треба буде гасити — саме перед міжнародними організаціями. Вони коштують нам 1-2% на рік".

Читайте також: Реформа СБУ, олігархи та податки – депутати про очікування від нової сесії Ради

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди