Бунтівник із 60-х. Роковини смерті Василя Стуса. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ

Бунтівник із 60-х. Роковини смерті Василя Стуса. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ

Бунтівник із 60-х. Роковини смерті Василя Стуса. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ Архівне фото

36 років тому, 4 вересня 1985 року, у концтаборі, відомому як "Перм-36" у Пермській області Росії, помер український поет, громадський діяч та борець за незалежність України Василь Стус. Він був одним з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників.

Читайте також: У Херсоні Вахтанг Кіпіані презентував свою книгу "Справа Василя Стуса"

Стус усе своє життя виступав за збереження та розвиток української культури. Радянська влада заборонила його творчість та замордувала у таборах за незламність духу.

Василь Стус виріс на Донбасі, працював вчителем. До Києва переїхав, щоб вчитися в аспірантурі. Рівно 20 років тому, 4 вересня 1965 року, на показі стрічки "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова поет долучився до спонтанної акції протесту проти репресій радянської влади. За це його відрахували з аспірантури. Після цього Стус став одним з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. У 1972 році його засудили за антирадянську агітацію до п'яти років в'язниці та трьох років заслання. Звільнили Стуса у 1979 році, але його погляди після цього не змінилися. Вже через рік його знову затримали та засудили до 10 років в'язниці та п'яти років заслання. На жодному з судилищ Стус не зрадив ні друзів, ні Україну, ні своїх поглядів. Він рік просів в одиночній камері. Наприкінці серпня 1985-го в карцері Стус оголосив голодування, і за тиждень, у ніч з 3 на 4 вересня, помер.

Поховали поета на табірному цвинтарі у селі Борисово Чусовського району Пермської області. У листопаді 1989 року Стуса перепоховали в Києві на Байковому кладовищі. У 1990 році Пленум Верховного суду УРСР і судова колегія по кримінальних справах Верховного Суду УРСР посмертно реабілітували поета. 26 листопада 2005 року йому посмертно присвоїли звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

Що відомо

  • У кінці серпня Наукова громадська організація "Центр досліджень визвольного руху" оприлюднила документи спецслужб тоталітарних соціалістичних України, Грузії та колишньої Чехословаччини щодо 30 митців XX століття, за якими слідкували комуністичні режими цих країн. Зокрема, йдеться про таких українських митців як Остап Вишня, Олександр Довженко, Михайло Бойчук, Лесь Курбас, Опанас Заливаха, Стефанія Шабатура, Микола Глущенко, Василь Стус та Валер’ян Підмогильний.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди