Оптимізація в Харківському університеті Каразіна: чому звільняють викладачів

Оптимізація в Харківському університеті Каразіна: чому звільняють викладачів

Оптимізація в Харківському університеті Каразіна: чому звільняють викладачів Суспільне Харків

1 вересня на роботу не вийшли п’ятеро викладачів Харківського національного університету ім. Каразіна — працівникам кафедри української мови філологічного факультету не продовжили контракт. В університеті кажуть: починають оптимізацію. Що стало причиною — на питання Суспільного відповів проректор Володимир Родченко.

Вже колишній викладач Харківського університету Юрій Ларін 31 серпня у Facebook написав, що в університеті не вистачає третини коштів на зарплати викладачам, тому розпочалося скорочення штату. Що відбувається?

Перше, в чому я хотів запевнити: ми не маємо дефіциту коштів, тому що ми як установа маємо забезпечувати діяльність університету. Каразінський університет — це потужна установа, і ми маємо ресурси, щоб спокійно функціонувати.

Ті кошти, про які кажуть, що їх не вистачає, це не так. Це ті кошти, які ми використовуємо за рахунок резервів, які є в університету. Йдеться про 200 мільйонів гривень.

Загальний річний бюджет університету — це мільярд, а в кращі часи 1,5 млрд грн. Переважна частина цих коштів — це заробітна плата. З року в рік університет мав перехідні залишки, тому що ми отримували значну частину надходжень від іноземних студентів. Ми перші в Україні за кількістю іноземних студентів. Для них платня набагато вища, тому в університеті завжди були залишки. Але з огляду на коронакризу у нас зменшилась кількість студентів, які до нас приїжджають.

На 1 вересня ця цифра буде дуже істотна, до 40%. У зв’язку з цим ми маємо проблеми з наповненням бюджету університету. Але це не означає, що в університету є від’ємний баланс. Він поки що позитивний. У зв’язку з цим нам довелося поставити питання про оптимізацію. Я хотів би наголосити: не скорочення, а оптимізацію університету.

В чому вона полягає?

Ми маємо розробити гнучку модель, яка має бути децентралізована і яка б дозволяла кожному підрозділу досить гнучко й ефективно функціонувати. Є постанова Кабінету міністрів, яка унормувала співвідношення кількості студентів і викладачів. На одного викладача — 12-13 бакалаврів. Це завжди була проблема університету, і ми завжди старалися ці речі компенсувати. Одні підрозділи дотувалися, інші були донорами.

Що ми зробили? Просто порахували для кожного підрозділу (факультету чи навчально-науковий інститут) цифру і довели до цих підрозділів інформацію про те, що в них не вистачає певної кількості ставок, що є ось такий дисбаланс. Ми запропонували підрозділам знайти вихід із цієї ситуації.

Юрій Ларін писав про філологічний факультет, що там мають скоротити 16 ставок.

16 ставок для філологічного факультету — це та цифра, яка складає дисбаланс. Тобто на ці ставки не вистачає студентів. Але з одного боку на філологів студенти не хочуть йти, а з іншого боку на філологічному факультеті зараз готують фахівців, які зараз надзатребувані у топовій сфері ІТ. Це люди, які готують контент для цифрових ресурсів. Ми маємо підтримати ці програми, щоб допомогти факультету вирівняти баланс.

Читайте також: Вступна кампанія-2021. Філологія — найпопулярніша серед спеціальностей в Україні, рейтинг МОН

Скажу з економічної точки зору. Скільки коштів потрібно, щоб підготувати фахівця рівня кандидата наук або доктора наук? Вони сягають мільйонів. Для університету — це неможлива розкіш — прибирати таких людей.

Як оптимізація позначиться на навчанні студентів?

Для поточних студентів змін не відбудеться. Для майбутніх студентів зміни відбудуться і досить чіткі. Ми ведемо до того, що програми, на які приходить двоє, троє ,четверо студентів, які б вони важливі не були, за них студент не голосує, ні знаннями, ні коштами батьків. І тут потрібно щось змінювати. Потрібна нова концепція, щоб з одного боку не втратити людей. І це пріоритет університету. А з іншого — стати більш конкурентними.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди