“Лебедине озеро” і переворот. Експерт розповів заколот ГКЧП, який відкрив шлях до розпаду СРСР

“Лебедине озеро” і переворот. Експерт розповів заколот ГКЧП, який відкрив шлях до розпаду СРСР

Ексклюзивно
“Лебедине озеро” і переворот. Експерт розповів заколот ГКЧП, який відкрив шлях до розпаду СРСР pixabay

Зранку 19 серпня 1991 року всі громадяни СРСР слухали музику з балету Петра Чайковського "Лебедине озеро", який транслювали по всіх каналах. Пізніше теле- і радіоканали передали повідомлення з Москви: створено Державний Комітет з надзвичайного стану (російською - Государственный комитет по чрезвычайному положению, ГКЧП).

До його складу увійшли віце-президент СРСР Геннадій Янаєв, прем'єр-міністр СРСР Валентин Павлов, голова КГБ СРСР Володимир Крючков, міністр оборони Дмитро Язов, міністр внутрішніх справ Борис Пуго, заступник голови Ради оборони СРСР Олег Бакланов, президент Асоціації державних підприємств та об'єднань промисловості, транспорту та зв'язку Олександр Тізяков, голова Селянської спілки СРСР Василь Стародубцев. Вони оголосили про створення органу, нібито здатного зупинити розвал країни. Втім, переворот ГКЧП призвів до прямо протилежних наслідків, і за кілька місяців СРСР припинив своє існування.

Про доленосні події 1991 року і їх вплив на новітню історію нашої країни Українському радіо розповів політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк.

Про ситуацію в країні

У нашого тодішнього керманича як секретаря ЦК КПУ, потім першого президента України Леоніда Кравчука з’явилася гарний вислів “пройти між краплями”. Тоді він і намагався це зробити, засуджувати його за це не можна, оскільки у нас була велика залежність від Москви, великий військовий контингент тут був і невідомо як би діяли силові структури, які в них були завдання. Крім того, не було зрозуміло, яка ситуація в Москві, а ще й невизначення додавало те, що ніхто не знав, як вони діятимуть в Україні. Кравчук надзвичайно тонко відчув ці нюанси.

Про роль Бориса Єльцина

Тоді були радянські еліти, які хотіли все під собою утримати, однак вже піднімався прошарок нових російських олігархів і партократів, які перефарбовувалися. Вони хотіли вести свою гру, однак старі кадри на чолі з Горбачовим їм не давали цього робити. Звичайно, протистояння цих двох величезних груп і обумовило те, що конфлікт Єльцина і Горбачова став персоналізацією більш системного зіткнення. За Єльциним була велика сила, а самі заколотники діяли вкрай невпевнено. Багато хто пам’ятає як на пресконференції тремтіли руки Янаєва, багато хто обговорював, як же йому вдасться навести лад в країні, якщо він навіть своїм рукам не може дати лад. 19 і 20 серпня ситуація була дуже невпевненою, тривожною, бо ніхто не розумів, які сили мають ці заколотники, які козирі приховали.

Про поразку ГКЧП

22 серпня 1991 вже стало зрозуміло, що ГКЧП розсиплеться і починає трохи відступати. Після чого Кравчук відчув себе на коні, почав робити більш різкі заяви, у нього з’явилося розуміння, що можна скликати позачергову сесію Верховної Ради і прислухатися більше до націонал-демократів.

Демократичні сили не очікували, що у них буде такий шанс. Інтерв’ю, які давали пізніше лідери цього табору дійсно визнавали, що ніхто не очікував того, що за лічені дні зруйнується такий величезний механізм як СРСР.

Треба віддати належне нашим націонал-демократам і комуністам за те, що вони цим шансом скористалися. Такі чудові шанси рідко випадають, а вони ухопили його. Ми отримали свою державу і закріпити той курс, який тримали віками.

Про очікування Українців

Тоді казали про те, що у нас буде власна держава, ми будемо господарями у власній хаті, але й стверджували, що ми більше за всіх у Радянському Союзі виробляємо метал, м’ясо, тощо. Мовляв, якщо нам не доведеться цим ділитися з іншими республіками, то ми будемо найбагатшою країною в Європі. Тому економічний фактор між проголошенням незалежності і референдумом був першочерговим. Але все почало сипатися десь у 1992 році, коли почали розриватися зв’язки, а та влада, яка не вміла діяти рішуче в антикризових умовах. Не всім так пощастило як Польщі, де був фаховий кризовий менеджер Бальцерович.

Читайте також

  • Проголошення Незалежності України сьогодні підтримали б 80% опитаних українців, не підтримали б – 15%.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди