Тваринницька галузь на Хмельниччині, як і майже в усій Україні, наприкінці 90-их та початку 2000-их була майже зруйнована - ферми спорожніли, позаростали бур'янами, а розводити корів, навіть просто у власному господарстві, стало справою збитковою. Чи можливо відродити галузь тваринництва та зробити її успішною - з'ясовувало Суспільне.
Більшість тваринницьких ферм ще в 2000-их занепали
Від колгоспної тваринницької ферми в Малій Клітній біля Красилова залишилися лише стіни без вікон і дверей. А в селі Монастирок, неподалік Ярмолинців, важко уже й розібрати, де була тваринницька ферма, де сінник чи інші господарські приміщення - руїни поросли бузиною. На місці тваринницької ферми села Виноградівка тепер – сонячна електростанція. Саме на останній фермі май 40 років пропрацювала зоотехніком Зіна Пукас. Зараз їй 84 роки. Пригадує, як руйнували в 2000-их роках ферму для дійних корів та їхнє пологове відділення – всього на 600 голів худоби.
"З Кам’янець-Подільського м’ясокомбінату приїхали здорові мужики і почали вибирати не ту худобу, яку я їм думала віддати, а ту худобу, яка їм подобається - тільна, не тільна, бо колгосп був винен гроші. Забрали тоді всю ту худобу на убій", - згадує Зіна Пукас.
Чому тваринництво за часів колгоспів часто називали збитковим, колишня зоотехнік відповідає: "Найбільше доїли 8 -8,5 літрів молока. Багато не давали, бо худоба була напівголодна, ніхто про неї не дбав тоді. Якби ми доїли двадцять літрів, воно було б не збитковим".
Тваринництво, яке може бути прибутковим
Понад 18 тонн молока за добу дають корови однієї із агрофірм на Білогірщині, розповідає Сергій Бегаль, який керує однією з трьох тваринницьких ферм. Середній показник о цій порі, каже, до 36 літрів за три надої.
"Максимально, я навіть пам’ятаю цю корову і її вушний номер, вона за день давала 67 літрів молока. Зараз, на даний момент, 58 літрів найбільше", - каже Сергій Бегаль.
У доїльній залі все механізовано. "Молоко одразу від корови йде в холодильник. Я дою за один раз 580 корів", - каже працівник доїльної зали Володимир Галащук.
За словами ветеринара комплексу Олексія Ковальчука, у них, здебільшого, корови голштинської породи, а вони високопродуктивні. Крім того, додає, тут за ними проводиться постійний догляд та використовується науковий підхід до галузі.
"Ми цікавимося, їздимо на різні семінари. Нашим корівкам проводимо щотижневий огляд, кожен ранок - обхід. Так само спостерігаємо по комп’ютеру, по надоях дивимося", - каже ветеринар.
Керуючий першою тваринницькою фермою Сергій Бегаль додає: можуть планувати стать телят, бо напрямок тваринництва в господарстві - молочний.
"Ми можемо планувати стать теляти наперед. Тобто, з фірмами, які заготовляють сім’я, можем контролювати, жіноча це стать, чи чоловіча", - розповідає чоловік про ще один науковий підхід, який використовують в господарстві.
Заступник директора агрофірми Валентин Лосовський розповідає: 98 відсотків їхнього молока – екстракласу.
"Це значить, що наше молоко використовується для дитячого харчування, для виготовлення йогуртів, тобто, це ті продукти, які вовинні мати найвищу якість молока", - каже Валентин Лосовський.
Він додає: ід молочної галузі мають прибутки, тому збільшують поголів'я.
"У нас є три молочно-товарні ферми, будується четверта на 1700 голів. Також ми купуємо сучасну техніку. До прикладу, для доїльної зали купили апарат з назвою "Карусель" - корів доїтимемо на платформі, яка обертається. Це збільшить продуктивність та заощадить час працівників", - розповідає заступник директора агрофірми.
Буде ферма на селі - буде за що триматися
Колишній зоотехнік з 40-річним стажем Зінаїда Пукас високим надоям на агрофірмі з Білогірщини не дивується, та, каже, не сумнівалася, що тваринництво може бути прибутковим.
"Нормально годують худобу, займаються розвитком ферми, осучасненням, і, головне, не крадуть", - пояснює успіх тваринників з Білогір'я Зінаїда Пукас.
Виконавчий директор Асоціації сільгоспвиробників Хмельницької області Володимир Кальніченко каже, що розвиток тваринництва та будівництво ферм у селах - це гарна справа, хоч і не просто складна, а дуже великий виклик для тих, хто вирішить нею зайнятися.
"Але для села ферма - це порятунок, це робочі місця. А буде хороша зарплата, а вона у цій галузі порівняно висока, то й люди залишатимуться у селах, а не їхатимуть працювати за кордон. Та й сьогодні процеси на фермах автоматизовані - доїння, подача кормів, це не як у радянські часи, коли праця доярки була однією з найважчих. Тому моє розуміння сьогодні таке: буде ферма у селі - буде за що триматися. А ферми не має - приїхало два-три трактори чи комбайни, посіяли, зібрали врожай, і все. Все в селі затихло", - ділиться думками Володимир Кальніченко.
За словами Володимира Кальніченка, за період незалежності України лише близько десяти господарств Хмельниччини осучаснили тваринницькі ферми та розвивають молочну галузь. Скільки ферм за 30 років занепали через нездатність конкурувати на сучасному ринку, каже, статистики такої навіть не вели.
Читайте також
- Через негоду на Хмельниччині можуть не зібрати запланованої кількості зернових
- Кам’янець-Подільський ботанічний сад "вийшов з карантину". Що там можна побачити
- Самшитова вогнівка знищує кущі, висаджені в Хмельницькому
