Шість років після Майдану. Як і чому загинула Небесна Сотня. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ

Шість років після Майдану. Як і чому загинула Небесна Сотня. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ

Шість років після Майдану. Як і чому загинула Небесна Сотня. СУСПІЛЬНЕ | ВІДЕОНОВИНИ фото Мстислава Чернова

20 лютого в Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної сотні. Саме у цей день 2014 року під час Революції гідності на вулиці Інститутській у Києві від куль силовиків загинуло найбільше протестувальників. Усього за день було до ста жертв, яких назвали Небесною сотнею.

20 лютого 2014 стало найкривавішим днем в історії Революції гідності. Сьогодні, через 6 років після революції, адвокати родин Небесної сотні кажуть, що розстріли мітингарів були терористичним актом, спланованим і скоординованим на найвищому рівні. Що саме вдалося встановити слідству та за що українці подякували б нині героям Майдану, розповідає Суспільне. Текст Дарії Гірної.

Що треба знати про розстріли 20 лютого

Під час подій на Майдані постраждали 2,5 тисячі осіб, загинули 78 цивільних громадян України та 13 силовиків. У правоохоронних органах нині 14 тисяч томів справ кримінальних проваджень.

Слідство та прокурори інкримінують організацію розстрілів на Майдані експрезиденту Віктору Януковичу, який у розпал Революції гідності втік до Росії.

Адвокати загиблих кажуть, що російський слід є, але його ніхто реально не розслідував.

За словами ексочільника департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергія Горбатюка, російський слід відпрацьовувався і був одним із напрямків розслідування.

Свідчення колишнього голови СБУ Валентина Наливайченка у справі щодо державної зради Януковича свідчать про те, що на Майдан тричі приїздили генерали і офіцери ФСБ РФ.

Ці приїзди зафіксовані, допитані свідки, а матеріали є у провадженні.

Усі вбиті та поранені на Інститутській 20 лютого були без зброї

За словами адвоката родин загиблих Віталія Титича, їхні дії не могли стати причиною для застосування вогнепальної зброї проти них.

"Протестувальники були "озброєні" касками і щитами. На фото та відеоматеріалах зафіксовані одна-дві людини зі зброєю внизу вулиці Інститутської, але вони не були серед поранених", — розповідає Сергій Горбатюк.

За його словами, однозначної причини, чому протестувальники піднімалися вгору по вулиці Інститутській в сторону силовиків, ніхто з допитаних не навів. Типовими відповідями були "силовики відступали — ми йшли", "всі йшли і я йшов", "я йшов забирати поранених" тощо.

Вогонь по протестувальниках відкрила рота спецпідрозділу "Беркут" під керівництвом Дмитра Садовника

Саме його вважають безпосереднім виконавцем наказів Януковича та Захарченка, отриманих через середню ланку керівництва МВС, а відтак організатором і координатором убивств. У 2014-му сам він стверджував, що його підлеглі застосовували кулі несмертельної дії і тільки у відповідь на вбивства співробітників міліції.

Того ж року в жовтні Садовник втік з-під домашнього арешту до Росії, там йому дали громадянство та Україні видавати відмовилися.

Першими вбитими 20 лютого 2014 на Майдані були силовики

Формальною причиною застосування зброї групою Садовника стало вбивство двох правоохоронців і поранення ще одного. За версією слідства, вогонь зі сторони Майдану по них відкрив колишній розвідник Іван Бубенчик, який входив до складу 9-ї сотні самооборони Майдану.

20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності він вчинив щонайменше 3 прицільні постріли з мисливського карабіну "Сайга М3" (7,62x39).

У лютому 2016-го виданню Bird in Flight Бубенчик зізнався, що вбив двох командирів "Беркуту".

У фільмі Володимира Тихого "Бранці" він каже, що його мотивом було "зупинити розстріл беззбройних людей на Майдані в дні найтрагічніших подій Революції гідності". Офіційне слідство повідомило про підозру Бубенчику у навмисному вбивстві двох правоохоронців і замаху на вбивство третього.

"Після повідомлення про підозру Генеральний прокурор Луценко у квітні 2018 року незаконно змінив старшого групи прокурорів, поставивши свою заступницю Стрижевську, яка свавільно виключила з підозри два вбивства і заблокувала подальше прийняття процесуальних рішень у цьому провадженні", — розповідає Сергій Горбатюк.

Також наявність закону від 21 лютого 2014-го про недопущення переслідування учасників акцій протесту створило проблеми щодо притягнення Бубенчика до відповідальності. Позаяк, на думку слідства, його дії не мали ознак самозахисту, були безпідставними і порушили тимчасове перемир’я між майданівцями і правоохоронцями.

Горбатюк вважає, що провадження щодо Бубенчика варто довести до кінця і направити в суд.

Ще один активіст Майдану Дмитро Липовий підозрюється у посібництві у вбивствах, а саме — в наданні власної мисливської зброї Бубенчику. Він не прийшов на обрання запобіжного заходу і втік. З лютого 2018 року перебуває в розшуку.

Батька екснардепа Володимира Парасюка Зеновія Парасюка також перевіряли на причетність до вбивств правоохоронців. Утім, підозри йому не висунули.

Вбивство Бубенчиком силовиків стало підставою для направлення на Майдан снайперських груп антитерористичних підрозділів "Альфи", "Омеги", ДСО

Це призвело до вбивства щонайменше одного протестувальника зі снайперської зброї одним зі снайперів спецпідрозділу "Омега". Усі контрснайперські підрозділи були розміщені таким чином, що не могли зашкодити ані Бубенчику, ані Парасюку-старшому і не бачили місця їх дислокації — Консерваторію.

Адвокат родин Героїв Небесної сотні Віталій Титич вважає, що дії "групи Бубенчика" провокували на застосування зброї у відповідь, що було вигідно президенту-втікачу.

Вранці 20 лютого 2014 року під час розстрілів активістів на Майдані не було жодного "політичного керівника" Революції гідності

Зокрема це стосується Віталія Кличка, Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока, Олександра Турчинова, Андрія Парубія та Петра Порошенка.

Слідство й адвокати родин Небесної сотні переконані, що справи Майдану можуть бути доведені до кінця. На їхню думку, для цього потрібно змінити генерального прокурора Руслана Рябошапку та керівника ДБР, а також врахувати особливості останнього обміну полоненими, внаслідок якого влада відпустила під особисте зобов’язання п’ятьох ексберкутівців так званої "Чорної роти".

20 лютого 2020 року, у день пам'яті Героїв Небесної сотні, т.в.о. директора ДБР Ірина Венедіктова заявила, що Держбюро ініціює зміни до закону про розслідування справ Майдану, які дозволять притягнути до відповідальності всіх причетних до подій 2013-2014 років.

За шість років після розстрілів Суспільне запитало в українців на Інститутській, за що б вони подякували Героям Небесної сотні.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди