19 серпня, напередодні 30-ї річниці Незалежності України, в кінотеатрах стартує проєкт "Нове українське кіно". На великих екранах продемонструють добірку з семи українських фестивальних хітів і фільмів-подій, які визнані за кордоном і на батьківщині. Про це повідомляє "Артхаус Трафік" на Facebook-сторінці.
"Плем’я" (2014) Мирослава Слабошпицького
Кримінально-драматичний фільм, знятий у копродукції України та Нідерландів. Світова прем'єра стрічки відбулась 21 травня 2014 року на Каннському кінофестивалі, де фільм отримав гран-прі "Тижня критики". Стрічка вийшла в прокат у десятках країн та була представлена на понад 100 кінофестивалях світу, де отримала понад 40 нагород. Сюжет розповідає про виживання хлопця в інтернаті для людей з вадами слуху, де герої спілкуються лише мовою жестів.
"Донбас" (2018) Сергія Лозниці
Поки спонсоровані Держкіно патріотичні бойовики показують жахи військових конфліктів і хоробрість наших солдатів, "Донбас" показує, що відбувається з іншого боку — з того, де реальність межує з абсурдом.
"Донбас" здобув нагороду "Особливий погляд" на Каннському кінофестивалі та був висунутий на премію "Оскар" від України. Фільм складається з 13 епізодів, за основу яких Лозниця взяв аматорські Youtube-ролики, які зняли на підконтрольній самопроголошеним "ДНР" і "ЛНР" у 2014-2015 роках території.
При цьому режисер підкреслює, що це фестивальне кіно, головний задум якого — спровокувати глядачів (як в Україні, так і в усьому світі) на дискусію навколо цих жахливих подій. Антивоєнна притча про абсурдність силового вирішення конфліктів, що підкреслює стан фейковості "самопроголошених республік".
"Додому" (2019) Нарімана Алієва
Повнометражний дебют українця кримсько-татарського походження Нарімана Алієва, дуже тепло прийнятий у західному світі ("Додому" включили до списків номінантів одразу двох найпрестижніших премій світу — "Оскар" та "Золотий глобус").
Чоловік середнього віку на ім’я Мустафа із сином приходять у київський морг, щоб забрати тіло старшого сина, загиблого в АТО, та відвезти на історичну батьківщину та поховати згідно з мусульманськими традиціями. Вони вантажать тіло у старенький джип, і починається справжнісінький road-movie, сповнений непростих випробувань долі та споконвічного конфлікту батька й сина, чиї погляди на життя дуже різняться.
"Мої думки тихі" (2019) Антоніо Лукіча
Звукорежисер Вадим, переживаючи не найкращі часи, отримує цікаву робочу пропозицію – записати для канадської компанії звуки тварин української фауни. А за спів рідкісної качки йому оплатять переїзд до Канади! І все б добре, якби у творчі плани, немов ураган, не увірвалася мама Вадима.
"Мої думки тихі" говорить про найважливіше — сім'ю, мрії, банальний людський оптимізм. Чудова сімейна трагікомедія, яку легко можна проґавити через невдалий попередній досвід з українськими фільмами. Хороший творчий дебют Антоніо Лукіча, блискуча акторська гра дуету Лідаговський-Вітовська і гідна планка якості для кінематографістів України. Фільм, який важко не порадити друзям, знайомим чи колегам.
"Атлантида" (2019) Валентина Васяновича
"Атлантида" ще до виходу в прокат на великих екранах стала головним вітчизняним фільмом останніх років. У нього вже є чималий перелік досягнень: перемога у престижній програмі "Горизонти" на Венеціанському кінофестивалі, премія "Фільм року" за версією Національної премії кінокритиків "Кіноколо", нагороди на кінофестивалях в Одесі, Токіо, Франції та висунення на "Оскар" від України.
Події "Атлантиди" відбуваються у 2025 році, за рік після закінчення війни на Донбасі. Україна перемогла, але бойові дії залишили непоправний слід: шахти затоплені, річки та земля – отруєні. Сторонні спостерігачі стверджують, що виправити ситуацію неможливо, і єдине можливе рішення – залишити цю територію назавжди.
"Земля блакитна, ніби апельсин" (2020) Ірини Цілик
Фільм оповідає про життя родини з містечка Красногорівка у "червоній зоні" Донбасу, яке чи не найбільше постраждало від обстрілів. 2014–2015 роки були дуже складними для цієї родини. Щоночі вони спали у підвалі. Будинок їхніх сусідів зруйнувало снарядом. Зруйнована і школа, де навчалися діти. Попри всі обставини, головні герої не втрачають надії і навіть пробують самі знімати фільми про війну.
"Віктор_Робот" (2020) Анатолія Лавренішина
Події відбуваються в далекому майбутньому. Штучна зірка, що має забезпечувати енергією планети навколо себе, не працює. Єдиний, хто може її полагодити, – дідусь маленької Віки, який і створив це світило. Однак він таємниче зникає. Дівчинка разом з помічником – крихітним роботом Віктором – вирушає на його пошуки.
Стрічка отримала приз глядацьких симпатій Одеського міжнародного кінофестивалю у 2020 році та стала найкращим анімаційним фільмом за версією національної премії кінокритиків "Кіноколо". Також анімаційна робота отримала нагороду від української кіноакадемії "Золота дзиґа" у номінації "Найкраща пісня".
