Переможці "Золотої дзиґи" 2021: хто вартий більшого і на що звертати увагу у нагороджених фільмах

Переможці "Золотої дзиґи" 2021: хто вартий більшого і на що звертати увагу у нагороджених фільмах

Переможці "Золотої дзиґи" 2021: хто вартий більшого і на що звертати увагу у нагороджених фільмах

Нагорода "Золота дзиґа" символізує швидкий розвиток української кіноіндустрії після 2014 року, тому і виникла вона не так давно – у 2017 році. Відтоді щороку нагороджують професіоналів українського кіносвіту і відзначають найкращі роботи.

У 2017 році це було "Гніздо горлиці", наступного року "Кіборги", потім "Донбас", того року нагороду отримали "Мої думки тихі" Антоніо Лукіча. У 2021 році тріумфатором і за кількістю номінацій, і за кількістю призів стала "Атлантида" Валентина Васяновича. І це здається закономірністю, адже стрічка перемогла у секції "Горизонти" на Венеційському кінофестивалі.

Втім, цьогоріч конкурента боротьба була у всіх номінаціях. І це хороший привід придивитися, за що українські стрічки отримали "дзиґи".

Спеціальні нагороди

Почесну премію "За внесок у розвиток українського кінематографа" отримав режисер Роман Балаян, який цьогоріч відсвяткував своє 80-річчя. Скоро у великий прокат вийде його стрічка "Ми є. Ми поруч".

Чорно-біле кіно про втрату себе і повернення до життя завдяки випадковості. У головних ролях – він, вона та Київ. Цей фільм – поезія про місто, яка обірвала дванадцятирічне мовчання режисера. Останній фільм Балаян зняв у 2008 році. А "Ми є. Ми поруч" презентував на "Молодості" у 2020 році. Також це перша стрічка Балаяна, яку він зняв українською мовою. Рік тому на пресконференції він сказав: "Мені дуже не подобається українська кіномова у всіх фільмах. І в моєму також. Немає розмовної кіномови. Ще не народилася. Ні в одному фільмі, хіба що якийсь серіал був, де Ворожбит постаралася".

Ці слова стали пророчими. Нагороду в номінації "Відкриття року" присудили режисерці та сценаристці Наталці Ворожбит. Дві кінороботи за її участі отримали "дзиґи".

Премію глядацьких симпатій отримала казка для дорослих "Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке" режисера Міші Кострова.

Переможці року

"Атлантида"

Стрічка про Донбас 2025 року та пошук життя на отруєних територіях взяла шість нагород:

  • найкращий фільм
  • найкращий режисер
  • найкращий монтаж
  • найкращий оператор
  • найкращий художник-постановник
  • найкращі візуальні ефекти

Чотири з цих призів отримав Валентин Васянович, який взяв на себе обов’язки оператора, монтажера та режисера фільму. Стрічка стала лауреатом, передусім у технічних категоріях.

Єдиним цікавим рішенням української кіноакадемії у її виборі є присудження за монтаж, адже "Атлантида" складається з довгих мізансцен. Серед лауреатів у цій номінації органічно виглядав би Олександр Чорний, який працював над "Поганими дорогами. Після показу у Венеції він перемонтував стрічку, загостривши конфліктні моменти, і відмовився від збірки, де новели тривали послідовно одна за одною.

Переможці "Золотої дзиґи" 2021: хто вартий більшого і на що звертати увагу у нагороджених фільмахuafilmacademy.org

Фільм Васянович отримав шість нагород.

Чому варто дивитися: артхаузний погляд на війну та життя після неї. У фільмі є найбільш щира та відверта сцена поцілунку та сексу не лише з творчості Валентина Васяновича, але й з українського кіно.

"Погані дороги"

(найкращий сценарій)

Повнометражний дебют Наталки Ворожбит відбувся на основі її власного матеріалу, адже це екранізація п’єси "Погані дороги". Режисерка не дивилася виставу у Київському академічному театрі на Лівому березі, але скористалася можливістю попрацювати з акторками, які були залучені до постановки Тамари Трунової.

Переможці "Золотої дзиґи" 2021: хто вартий більшого і на що звертати увагу у нагороджених фільмах

Наталка Ворожбит отримала дві "Дзиґи".

Ворожбит отримала дві "Дзиґи":

  • найкращий сценарій
  • відкриття року

Оскільки стрічка вимагає максимальної переконливості, адже зачіпає контроверсійні теми, зрозумілими є й акторські нагороди для Юрія Кулініча, Ігоря Колтовського та Оксани Вороніної.

В основних номінаціях "Золота дзиґа" повторює історію премії "Кіноколо" з однією відмінністю. Замість Оксани Черкашиної приз за найкращу акторку отримала Марина Кошкіна ("Забуті").

Чому варто дивитися: "Погані дороги" – дзеркало, в якому легко впізнати буденність далеко за межами фронту. Вам може не подобатися, що ви бачите в дзеркалі, але це зображення допоможе краще зрозуміти себе.

"Забуті"

(найкраща жіноча роль)

Стрічка Дар’ї Онищенко розповідає про жителів Луганська, які мріють про переселення до Києва, де до них ставитимуться краще. Між головними героями виникає конфлікт через зраду та небажання миритися із реальністю. Прем’єра фільму відбулася на Варшавському кінофестивалі ще у 2019 році, а в Україні перший показ трапився на "Молодості".

Крім, призу журі у Варшаві, нагорода для Марини Кошкіної – це перша серйозна відзнака для фільму, який за іронією долі швидко забули.

Переможці "Золотої дзиґи" 2021: хто вартий більшого і на що звертати увагу у нагороджених фільмах

Марина Кошкіна - найкраща жіноча роль.

В українському кіно "Забуті" можна назвати сміливим висловом про переселенців, що насправді вартує уваги саме за акторські роботи.

Чому варто дивитися: режисерка говорить, що "Забуті" не шкодять репутації переселенців, правильно розставляють акценти на головних героях і намагаються щиро розповісти історію. Чи вдалося їй це – є суперечливі думки навіть серед тих, хто бачить, що відбувається в Луганську , на власні очі. Отож фільм – це досвід, з яким треба познайомитися.

"Черкаси"

(найкраща музика)

Воєнну драму про оборону морського тральника під час анексії Криму вперше показали у 2019 році на Одеському міжнародному кінофестивалі. Взимку 2020 року вона вийшла у кінопрокат перемонтованою, і її ідеологічна невизначеність викликала чимало нарікань. У новому монтажі вирізали кілька сцен та змінили фінал, і від цього постраждала структура.

"Черкаси" мали потенціал стати українським блокбастером, який переконливо зображував боротьбу за гідність у 2014 році. Для незалежної України - це технічний прорив, адже таких потужних фільмів на воді ще не знімали.

Тим дивніше бачити лише одну нагороду за найкращу музику, особливо якщо серед номінантів є "Тарас Шевченко. Повернення" покійного композитора Мирослава Скорика.

Чому варто дивитися: непередбачуваність – головна перевага фільму. Якщо не чекати від нього документальності, то можна отримати безліч несподіванок.

"Віктор_Робот"

(найкраща пісня)

Анімаційна стрічка Анатолія Лавренишина ще не вийшла у кінопрокат, але вже отримала чимало схвальних відгуків після показу на Одеському кінофестивалі у 2020 році.

Історія про далеке майбутнє, в якому роботи співіснують з людьми. Головний герой витягує із себе коліщатко і бачить недосконалість світу. Відтепер разом з дівчинкою Вікторією він спробує змінити цей світ на краще.

Досі немає номінації за найкращий повнометражний анімаційний фільм, і це щоразу зменшує шанси на розвиток цього жанру в Україні. Тож "Віктору_Роботу" доводиться виступати в інших номінаціях. Нагорода за найкращу пісню від Dakh Daughters Софія Байбакова скидається на приємний сюрприз, адже вона змагалася зі Святославом Вакарчуком, Юркешем, Юлією Саніною та Тіною Кароль.

Чому варто дивитися: нарешті з’явилося українське кіно, на яке не соромно піти з дітьми та отримати позитивні враження.

"Земля блакитна, ніби апельсин"

(найкращий документальний фільм)

Без сюрпризів нагородили у номінації за найкращий документальний фільм, адже найбільше шансів було у роботи Ірини Цілик. "Земля блакитна, ніби апельсин" – цитата з вірша Поля Елюара, яка підкреслює абсурдність подій. Талановита родина з Донбасу знімає кіно про своє життя у Красногорівці, на лінії фронту.

Фільм Цілик – це стрічка про фільмування, які рухаються до кульмінаційної прем’єри у рідному місті головних героїв. Приз за режисуру на "Санденсі", нагорода від українських кінокритиків на DocuDays, а тепер ще й "Золота дзиґа" додають ще більше вартості прекрасному кіно.

Чому варто дивитися: мотиваційний фільм про те, що можна займатися творчістю навіть в непередбачуваних обставинах.

"Спіймати Кайдаша"

(найкращий ігровий серіал)

Українська кіноакадемія відкрила можливість серіалам подаватися на премію. І недарма, адже їх кількість нарешті переросла в якість.

Наталка Ворожбит зі своїм прочитанням повісті Івана Нечуя-Левицького з легкістю обійшла "Козаків", "І будуть люди" та другий сезон "Перших ластівок". Ймовірно, "Спіймати Кайдаша" можна назвати і найпопулярнішим серіалом року. Впізнавана дійсність, колоритні персонажі та суржик створили навколо проєкту Ворожбит культ, тому її досі дошкуляють питаннями про продовження. Відповідь коротка – його не буде. Та це не завадить відзначити перший та єдиний сезон.

Чому варто дивитися: перший серіал, в якому впізнається все - від візерунків килиму на стіні до розмов свекрухи та невістки.

"Толока"

(найкращий дизайн костюмів)

"Толока" – це один з найбільших довгобудів в українській кіноіндустрії, якому пощастило трапитися. І хоча карантин завадив глядачам познайомитися з фільмом ближче, Михайло Іллєнко хоче перетворити стрічку у серіал, і навіть видав книгу за мотивами "Толоки".

В основі мультимедійного проєкту лежить вірш Тараса Шевченка про Катерину, яка відбудовує усім селом хату після навали загарбників. Процес відбудови мав би нагадати українцям про силу та дух нації, але натомість відчувається, як змінювалася концепція фільму протягом знімання.

Кіноакадеміки відзначили костюми Галини Отенко та Керо Мерії. Оскільки це кіно, що працює з історичним аспектом, вибір здається цілком логічним.

Чому варто дивитися: це поєднання фільмів про козацький дух, комедій Мольєра та поганих візуальних ефектів варте перевірки на великому екрані.

"Безславні кріпаки"

(найкращий грим)

Перша назва фільму "Безславні кріпаки" була "Тарас Шевченко. Перший самурай", але дистриб’ютор вирішив, що аналогія з творчістю Квентіна Тарантіно пасуватиме йому більше.

Історія про визволення Кобзаря з кріпацтва під виглядом азійського бойовика та під веселу музику дійсно вдалася. Поєднувані жанри ламають шкільний стереотип про серйозного Шевченка та іронізують над його романтичним образом. А щоб правдиво показати японську культуру, на знімальному майданчику працював консультант.

Стрічка отримала "Золоту дзиґу" за найкращий грим. І хоча, на перший погляд, це може здатися не великим досягненням, це єдина можлива премія для гримерів в українській індустрії.

Чому варто дивитися: чудове розважальне кіно, якщо полюбляєте український фанк 1970-х та бійки із фільмів Брюса Лі.

"В. Сильвестров"

(найкращий звук)

Документальна стрічка Сергія Буковського ділиться на три епізоди: під час двох репетицій та особистого спілкування з композитором Валентином Сильвестровим. Режисер зняв кіно неначе твір музиканта, адже кожен сегмент закінчується титрами, велике значення надають шуму та тиші. Від цього складається враження глибокого занурення у творчість класика.

Нагороду за звук отримали Ігор Барба та Борис Петер. Останній не дожив до цієї нагороди і на DocuDays UA 2021 стрічку "В. Сильвестров" показували у спеціальній програмі на його честь. А ще раніше, влітку 2020 року, відбувся перший показ фільму на "Молодості"

Дата, коли стрічка з'явиться у великий прокат, поки не визначена. Сергій Буковський говорить, що це буде десь восени 2021 року.

Чому варто дивитися: такої тонкої роботи зі звуком немає в жодному документальному кіно. До того ж Буковський – найкращий інтерв’юер. Після фільму ви почнете слухати і чути Сильвестрова.

"Бульмастиф"

(найкращий короткометражними ігровий фільм)

Короткометражний фільм директорки Family Production Анастасії Буковської вперше показали на "Молодості" у 2020 році, де вона отримала спеціальний диплом журі. Це історія про ветерана АТО, який повертається до мирного життя вдома, але через ПТСР не може примиритися зі своїми спогадами.

На вулиці він знаходить собаку, який допомагає йому переосмислити своє становище. Цьогоріч номінацію короткого метру присвятили продюсеру Юрія Мінзянову, який дав дорогу багатьом українським режисерам в кіно. Тим дивніше, що фільм "Схрон", який він продюсував, не отримав нагороду, як це трапилося на "Молодості" у 2020 році. Стрічка тоді виграла у номінації "Найкращий фільм Національного конкурсу".

Чому варто дивитися: після "Бульмастифу" Євген Ламах має стати зіркою українського кіно.

"Історія України за 5 хвилин"

(найкращий короткометражними анімаційний фільм)

Відверто сумною виглядає номінація на найкращий короткометражний анімаційний фільм, адже виграє в ньому навіть не кіно, але відеокліп на пісню ТНМК. Він же потрапляв в довгий перелік премії "Кіноколо", але до номінантів так і не дійшов. Відеоробота стала частиною проєкту «Так працює пам’ять», який присвячений пам’яті 15-літнього активіста Данила Дідіка.

Чому варто дивитися: якщо любите творчість ТНМК та хочете пригадати історію України, це ідеальна комбінація.
Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше