На Хмельниччині спільнокоштом створюють мистецький простір та хостел на Бакоті

На Хмельниччині спільнокоштом створюють мистецький простір та хостел на Бакоті

На Хмельниччині спільнокоштом створюють мистецький простір та хостел на Бакоті Фото: Суспільне.

Мистецькій простір разом із однодумцями створює хмельничанин, голова громадської організації «Територія» та засновник відомого музичного фестивалю «Республіка» Андрій Захарко (Зоін) у приміщенні покинутої три роки тому школи. Знаходиться вона у селі Гораївка Староушицької тергромади, що на Хмельниччині. Тут разом із однодумцями чоловік також облаштовує хостел - аби ті, хто хоче затриматися у цьому селі на Дністрі, мали де зупинитися.

Місцина популярна серед туристів, але не облаштована

Село Гораївка - один із найближчих населених пунктів до Бакоти, яка у 2020 році зайняла перше місце серед туристичних місць України за результатами пошукових запитів Google, - говорить організатор мистецького простору в Гораївці Андрій Зоін. Додає, популярна серед туристів місцина немає облаштованої території, де б приїжджі могли зупинитися. Так і з’явилась ідея створення «Мистецького простору» та хостелу.

Ідея створити в Гораївці на Бакоті мистецький простір належить хмельничанину, засновнику музичного фестивалю "Республіка" Андрію Зоіну. Фото: Cуспільне. Поділля.Фото: Суспільне.

Ідея створити в Гораївці на Бакоті мистецький простір належить хмельничанину, засновнику музичного фестивалю "Республіка" Андрію Зоіну. Фото: Cуспільне. Поділля.

«За десять років ситуація з інфраструктурою тут не змінилась – немає доброї дороги, немає де заночувати.Тому ми вирішили за допомогою митців та мистецтва привернути увагу до цього місця. Бакота дуже цікава як за своїм кліматом, так і природою, тут є печерний скельний монастир. І плюс люди, які сюди приїжджають, вони їдуть сюди не за гарними умовами, а їдуть тому, що тут є якась енергетика в повітрі», - каже Андрій.

Днями у Гораївці відбувся мистецький пленер, на який приїхали художники та митці зі всієї України. На згадку про себе залишили роботи, які створили, будучи на Бакоті. Ними і прикрасили майбутній мистецький простір, каже Андрій Зоін.

Нове життя колишньої школи - хостел та мистецький простір

Жителька села Гораївка Світлана Арсенюк розповідає, що у школі, де нині створюють мистецький простір, працювала 34 роки. Радіє, що у школі зараз буває людно.

«Я так хотіла, щоб школа наша «ожила». Тепер, коли я бачу, що люди тут працюють, щось організовують, то я, та ми усі в селі ,зраділи цьому. До нас дуже багато приїжджають людей, сім’ями, з дітками, і кажуть, що ми би зупинились тут у вас. Тепер от по маленьку нас тут буде місце, де можна буде зупинитися, побути», - каже місцева жителька.

Сільська школа, в якій зараз облаштовують мистецький простір та хостел, перестала працювати три роки тому. Фото: Суспільне. Поділля.Фото: Суспільне.

Сільська школа, в якій зараз облаштовують мистецький простір та хостел, перестала працювати три роки тому. Фото: Суспільне. Поділля.

За словами Андрія Зоіна, будівлям школи, яку трансформують під майстерні та виставкові зали, переважно близько сорока років. В одному з корпусів школи, якому 100 років, облаштують хостел. Тут вже частково переобладнали колишні авдиторії, встановили рукомийники та туалети. Ремонт робитимуть власними силами, з залученням волонтерів, додає організатор «Мистецького простору». Гроші на це збирали онлайн.

«Ми очікуємо гроші від спільнокошт. Ми там зібрали 100 тисяч, і коли нам їх дадуть, ми тут почнем робити ремонт. Фонд «Відродження» має нам подвоїти суму. Грубо кажучи, у нас буде десь 200 тисяч гривень. Звичайно, їх не достатньо, тому що для того, щоб привести ці приміщення повністю до ладу, треба декілька мільйонів. Але немає сенсу приводити це приміщення повністю до сучасного вигляду, робити євроремонти. Головне, щоб воно мало вигляд - була вода, світло і каналізація. Решту ми будемо робити поступово», - ділиться планами Андрій.

На Бакоті не потрібні умови "5-зіркового готелю", адже сюди приїздять за враженнями і насолоджуватися незайманою природою. Фото: Суспільне. Поділля.Фото: Суспільне.

На Бакоті не потрібні умови "5-зіркового готелю", адже сюди приїздять за враженнями і насолоджуватися незайманою природою. Фото: Суспільне. Поділля.

Завершити косметичний ремонт планують у серпні, додає організатор.

«Після того, як ми зробимо тут більш-менш придатні умови для проживання, то в нас запланована реалізація проєкту «Нова резиденція». Ми виграли грант від Українського культурного фонду. Це буде такий захід, на який зберуться художники і музиканти. Вони будуть тут жити 14 днів, ходити по селам, дивитись закинуті села, затоплені, будуть слухати лекції, рефлексувати і робити свої твори. Люди з села вже приходили і дивились, що ми тут робимо. Тобто, з ними вже йде діалог», - каже Андрій Зоін.

Популяризація громади через розвиток туризму

Село Гораївка для створення «Мистецького простору» обрали через місце розташування, пояснює голова Староушицької тергромади Анатолій Тимчук.

Стіни колишньої школи, а тепер мистецького простору, прикрасили роботами художників, які уже сюди приїжджали. Фото: Суспільне. Поділля.

Стіни колишньої школи, а тепер мистецького простору, прикрасили роботами художників, які уже сюди приїжджали. Фото: Суспільне. Поділля.

«Село Гораївка знаходиться найближче до Дністра і найближче до всім відомої Бакоти. Ми вже бачимо перші кроки, які там втілюються в життя. Там воно ще далеко не те, що має бути. Ще не проведені ремонти. Але сьогодні вже перший мистецький пленер там проходив. Всієї школи, можливо, під мистецький центр трошки забагато, тому в нас ще виникла ідея паралельно там створити хостел для того, щоб туристи, туристичні групи, якісь мовні школи, які хочуть проводити свої заходи, могли там разом зібратись», - каже Анатолій Тимчук.

Та додає, яку користь це може принести Староушицькій громаді.

«Це популяризація нас як громади, нашого села Гораївка, Дністра, Бакоти. Ті митці, художники, які проводили тут час, вони створили кілька гарних об’єктів. Крім того, вони витрачають якісь кошти, залишають гроші у нас в магазинах, в місцевих жителів купують якісь продукти. Це теж велика користь для економіки села і для економіки нашої громади», - каже голова громади.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди