Від початку війни на Близькому Сході Європейський Союз був змушений витратити додаткові 106 мільярдів євро на закупівлю енергоресурсів за завищеними цінами.
Про це під час виступу в Європарламенті 21 жовтня заявив президент Європейської Ради Антоніу Кошта, передала кореспондентка Суспільного.
За його словами, вартість енергоносіїв «є центральним елементом зусиль», а домогосподарства та підприємства європейського блоку «платять ціну за війну, яка розгортається далеко за межами наших кордонів».
«З початку війни на Близькому Сході витрати на імпорт викопних палив зросли на 106 мільярдів євро. При цьому не (в ЄС — ред.) не було вироблено жодної додаткової молекули енергії. Нам потрібна скоординована європейська відповідь, що поєднує негайні заходи та структурні рішення», — заявив очільник Євроради.
Він також зазначив, що на початку лютого 2027 року скличе лідерів блоку у бельгійському замку «Олден Бізен» (Alden Biesen), аби підсумувати досягнутий прогрес у сферах конкурентоспроможності та оборони.
Своєю чергою голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на тлі озвученої Коштою складної ситуації в енергетиці ЄС заявила, що Брюссель не відмовиться від санкцій проти російських енергоносіїв.
«З огляду на поточну дискусію я хочу чітко заявити: ці санкції залишатимуться в силі, доки Росія не припинить війну. Щобільше, саме Росія перекрила постачання газу до Європи. Росія не є надійним постачальником енергоносіїв. Адже вона у будь-який момент може використати енергетичну залежність як зброю для шантажу інших. Це урок, який Європа, безсумнівно, не забуде», — резюмувала вона.
Війна США проти Ірану і перемовини
Америка та Ізраїль наприкінці лютого 2026 року розпочали військову операцію проти Ірану. Починаючи з квітня Вашингтон і Тегеран обговорювали припинення бойових дій, досягнувши перемир'я у червні.
Проте в липні ескалація та взаємні удари відновилися, і попередні домовленості втратили силу. Зокрема під атаки регулярно потрапляють судна, що курсують Ормузькою протокою, через яку до війни проходила п'ята частина світових постачань нафти та скрапленого природного газу.
20 вересня Тегеран передав Вашингтону свої умови для відновлення переговорів. Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї заявив, що серед вимог — припинення війни «на всіх фронтах», розблокування заморожених іранських активів та зняття морської блокади.
