У пострадянських суспільствах толерантність до тіньової економіки складає до 40% — Паулюс Маяускас

У пострадянських суспільствах толерантність до тіньової економіки складає до 40% — Паулюс Маяускас

У пострадянських суспільствах толерантність до тіньової економіки складає до 40% — Паулюс Маяускас Суспільне, скріншот

Податкова реформа в Україні — це одна з вимог Угоди про Асоціацію з ЄС, що передбачає ухвалення низки законодавчих ініціатив у відповідності з європейським правовим полем. Зміни до Податкового кодексу також обіцяв у передвиборчій програмі Володимир Зеленський. Для їх виконання у червні Кабмін зареєстрував у Раді законопроєкт 5600 про внесення змін до Податковго кодексу, який, зокрема, передбачає збільшення податкового навантаження на бізнес.

Крім того, Рада ухвалила ініціативу Зеленського щодо амністії капіталів, яка дає змогу майже всім українцям за 5% легалізувати активи, набуті без сплати податків. Утім, ця новація викликала багато критики. Зокрема, експерти наполягали на тому, що незрозуміло, яким чином враховуватимуться легалізовані кошти та як перевірятимуть декларантів.

Наскільки ефективно Україна втілює податкові реформи, які ризики та спірні моменти на нас очікують, Суспільне запитало у голови Управління митного та податкового адміністрування Мінфіну Литви, міжнародного експерта з питань оподаткування в програмі EU4PFMПрограма з управління державними фінансами, започаткована Міністерством фінансів України за підтримки представництва Європейського Союзу в Україні спільно з Державною фіскальною службою та Державною податковою службою. Реалізація програми спрямована на підтримку податкових та митних реформ, а також розбудову потенціалу з управління державними фінансами, зокрема у сфері IT та HR. Загальний бюджет програми становить 55 млн євро, а завершення реалізації її заходів очікується у 2022 році. Паулюса Маяускаса.

Ви фактично ревізор українських реформ від Євросоюзу у питаннях адміністрування податків і управління публічними фінансами. В Україні є проблеми з реалізацією реформ, раз ЄС наполягає і контролює?

Я б не сказав, що хтось на чомусь наполягає чи контролює. Україна підписала угоду про Асоціацію з ЄС, взяла на себе зобов’язання навести лад у сфері управління державними фінансами. Це великий і складний проєкт міжнародної технічної допомоги, який фінансується Європейським Союзом. Виконавець — Центральна агенція з управління проєктами Литви, яка здійснює координацію та менеджмент всіх активностей. Ми співпрацюємо з Міністерством фінансів, Державною податковою службою, Державною митною службою та Рахунковою палатою. Наше завдання – допомогти цим інституціям впровадити найкращі світові рішення і практики у системі управління публічними фінансами.

Тому ми скоріше партнери, а не ревізори. Ніхто не нав’язує рішення Україні, ми пропонуємо стандарти, які вже апробовані і засвідчили свою ефективність у світі.

Уряд виступив ініціатором законопроекту №5600, який фактично збільшує податкове навантаження на бізнес. І Американська, і Європейська бізнес асоціації його розкритикували, зауваживши, що бізнесу підвищать податки. Як це корелюється з реформами?

Якщо ми говоримо про податок на прибуток, то тут дискусії ведуться вже на великому міжнародному рівні. Йдеться саме про ставки податку, їх розміри.

Читайте також: "Зелений" акциз: чи стане він вироком для відновлювальної енергетики в Україні

Є багато держав, які не мають податку на корпоративні прибутки. З цього приводу точиться багато дискусій і в ЄС. Тому тут стандарти відсутні. Наш проєкт же більше концентрується на покращенні адміністрування податків. І якщо говорити про тіньову економіку, то її частка не залежить лише від ставок податків. Є країни, які мають схожі ставки податків, але й мають різні рівні тіньової економіки.

Кожен вирішує ці проблеми у різний спосіб, зокрема, правилами законодавства, але це лише одна складова. Іншою не менш важливою складовою є те, яким чином ці закони виконуються, тобто яким чином здійснюється адміністрування. Ми можемо мати ідеальні ормативні акти, але коли наприклад, адміністрування податків не забезпечує умов чесної конкуренції, то цілі не буде досягнуто. Бо один платить, а інший – ні.

Яка, на вашу думка, доля тіньового бізнесу в Україні. Чи знаєте ви, яких фінансових втрат від цього зазнає країна?

Є багато методик для визначення об’єму тіньової економіки в структурі ВВП. Якщо ми говоримо про ефективність заходів в Україні сьогодні, то, наскільки я знаю, за останніми дослідженнями — це досить суттєва частка.

У пострадянських суспільствах толерантність до тіньової економіки складає до 40% — Паулюс МаяускасМінекономіки

Тенденції тіньової економіки

Це великі гроші, які не потрапляють у бюджет країни. І ви з цим боретесь, але ніколи так не буває, що від якогось одного рішення рівень тіньової економіки різко падає. Тут потрібен комплекс рішень та дій. Від лише зменшення ставок податку "тінь" не зникне. Одним з визначальних факторів, які вливають на рівень тіньової економіки в певній країні, є толерантність громадян, суспільства до неї.

Є цікаві дослідження і підрахунки професора економіки Фрідріха Шнайдера, які ще ніхто у Європі не спростував. Вони стосуються толерантності людей країн Заходу до тіньового бізнесу. Так от, у країнах Західної Європи толерантність суспільства до “тіні ” складає близько 7% , водночас у пострадянських країнах вона складає близько 40 %. Тобто ми бачимо, який важливий вплив на рівень тіньової економіки має саме ставлення суспільства до неї.

В Україні з толерантністю до тіньового бізнесу точно не краще, враховуючи велику частку економіки в тіні. У нас у 2019 році декриміналізували статтю про фіктивне підприємництво. З одного боку вона була інструментом тиску на бізнес, а з іншого дозволяла приховувати податки. Як знайти розумний баланс між захистом інтересів бізнесу і адмініструванням податків?

З цим стикаються всі країни. У нас в Литві з цього приводу було багато експериментів та амністія капіталів після кризи 2008 року. Але з цим треба дуже обережно, якщо робиш такі кроки з декриміналізації, то маєш бути впевненим, що впораєшся з ситуацією. І щоб вивести з тіні бізнес, варто запускати сучасні інструменти з адміністрування податків.

Читайте також: Програмні РРО – альтернатива касовим апаратам. Як це працює

Приміром, у вас запроваджуються програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) для фізичних осіб підприємців, дуже сучасна практика, її впровадило лише кілька країн ЄС. Це не класичні касові апарати, а ваш програмний касовий апарат з безкоштовними застосунками для мобільних телефонів, комп’ютерів, які можна використовувати без придбання класичних касових апаратів.

Такі рішення дуже інноваційні сьогодні, вони істотно зменшують адміністративне навантаження на платників податків у сфері бухгалтерського обліку, дозволяють діловому середовищу застосовувати безпаперові технології. Програмне забезпечення надається безкоштовно податковою, тобто, підприємцю непотрібно інвестувати свої кошти. Всі дані — автоматично на сервері у вашому кабінеті і в податкової. У подальшому податкова може розробити рішення, які допомагатимуть автоматично формувати податкову звітність, адже в неї наявна інформація про всі здійснені операції. Таким чином підприємець уникає ризиків щось загубити чи забути і не потрапляє на штрафні санкції. Це вигідно платнику податків.

У пострадянських суспільствах толерантність до тіньової економіки складає до 40% — Паулюс МаяускасСуспільне.Волинь

Мітинг підприємців

У багатьох підприємців виникають побоювання, що саме електронні системи можуть нести загрозу. Приміром, у випадку хакерської атаки: як довести, що ти платив?

Будь-які технічні рішення завжди мають гіпотетичні ризики. Але системи, про які я розповідаю, відповідають найвищим стандартам кіберзахисту. І, звісно, це питання довіри до податкової служби та держави. Не може відповідальність за все лягати лише на плечі платника податків.

Ще один вигідний та зручний інструмент для платника – єдиний рахунок. Він суттєво полегшує адміністрування сплати. Підприємець на цей рахунок перераховує суму, а вона автоматично розподіляється по інших рахунках. Ніхто не заповнює зайві платіжки чи форми. Ми надаємо підтримку для впровадження цього інструменту.

На нашу думку, коли в Україні запрацюють інструменти з протидії приховуванню капіталів FATCA FATCA (Foreign Account Tax Compliance Act) — це закон США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків". Прийнятий у 2010 році ((набрав чинності 1 липня 2014 року), забезпечує механізм виявлення, запобігання та припинення ухилення від оподаткування доходів податковими резидентами США через розміщення активів за межами юрисдикції США. i BEPS Із 1 січня 2017 року Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва у рамках Організації економічного співробітництва та розвитку та зобов’язалася імплементувати мінімальний стандарт Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведенням прибутку з-під оподаткування (Base Erosion and Profit Shifting, далі — BEPS)?

FATСA розроблена для двостороннього обміну інформацією між США та іншими країнами. Цей механізм вже працює в односторонньому порядку. Тобто фіскальні органи України відправляють дані до США, а там звіряють інформацію зі своїми базами. Американська податкова за запитом також може надавати інформацію. Наш найбільший пріоритет тут — автоматичний обмін податковою інформацією між країнами.

У світі зараз використовуються два основних стандарти обміну податковою інформацією: СbCУ звіті CbC представлена ​​податкова інформація, що належить до глобального розподілу доходу, сплачених податках та показниках місцеперебування економічної діяльності серед податкових юрисдикцій, в яких працює група компаній.Звіт також вимагає перерахування всіх суб’єктів, за якими надається фінансова інформація, включаючи юрисдикцію реєстрації кожного з суб’єктів. та СRSЄдиний стандарт автоматичного обміну податковою (фінансовою) інформацією / CRS (Common Reporting Standart). В документі передбачається конкретна інформація, яка підлягає міжнародному обміну та вказуються фінансові організації, які мають збирати та подавати інформацію для подальшого міжнародного обміну. Також описуються типи рахунків, податкових резидентів та методи перевірки благонадійності клієнтів при відкритті рахунків.. Обмін за стандартом СbC спрямований на протидію розмиванню податкової бази міжнародними групами компаній. Процедура обміну за стандартом СRS застосовується з метою розширення меж податкової прозорості, усунення можливостей приховати доходи платників податків у банках інших країн, сприяє боротьбі з корупцією та відмивання грошей.

Читайте також: Корупція і вплив олігархів. Європарламент назвав перешкоди для реформ в Україні

Процедури з автоматичного обміну інформацією сьогодні успішно застосовуються в світі станом на сьогодні ці інструменти впроваджені у більш ніж 100 країнах. Міжнародна практика свідчить, що впровадження процедур автоматичного обміну інформацією призводить до зростання податкових надходжень до бюджету.

Заховати нечесно зароблене у глобальному світі стає дедалі важче. Всі ці інструменти дадуть можливість стягувати податки навіть з офшорів. Тобто ми працюємо над запровадженням глобальних превентивних механізмів для унеможливлення ховати прибутки від оподаткування. Якщо хтось знатиме та розумітиме, що заховати гроші не вийде, бо доведеться заплатити ще й штраф, то, звісно, і не ховатиме.

Тобто це такий собі план "Б" на випадок, якщо не спрацює оголошена нещодавно амністія капіталів?

Так, можна вважати, що це план "Б". Згідно планів, які ми розробили спільно з Міністерством фінансів, очікуємо, що наприкінці наступного року все запрацює. Звісно, можуть бути нюанси.

Звісно, можуть бути. Адже ті ж олігархи чи великий бізнес не в захваті від перспектив платити зі своїх таємних чи офшорних рахунків податки. Виходячи з цього – чи відчуваєте тиск, аби ці інструменти не запрацювали?

Бачите, все світове товариство вже приєдналося до цієї ініціативи – понад 100 країн. Тому тут вже не стоїть питання – буде працювати ця система чи ні. Єдине питання, коли це буде. Запровадження стандарту має відповідати вітчизняному законодавству, адмінпрактиці, ІТ-рішенням, зокрема захисту інформації. І ці моменти перевіряються усіма країнами, які входять у глобальну ініціативу обміну податковою інформацією. На усунення огріхів, звісно, якийсь час піде. У нас в Литві впровадження стандартів тривало близько 4 років. Тому якщо і будуть якісь незначні зволікання – то лише через технічні речі. Податки вигідніше платити по-хорошому.

Якщо підсумувати нашу розмову, то наскільки Україна наблизилась до стандартів ЄС у питаннях адміністрування податків та контролю за публічними фінансами?

Важко однозначно сказати, в України є всі можливості для того, щоб втілити найкращі світові практики, найкрутіші апробовані рішення. Приміром, як касові апарати у смартфоні. Це найсучасніший сервіс. Я вважаю, що Україна досягне хороших результатів – для успіху є всі підстави.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди