Перейти до основного змісту
На Кубі вкотре стався блекаут: мільйони жителів залишилися без світла

На Кубі вкотре стався блекаут: мільйони жителів залишилися без світла

Куба, блекаут, світло, електроенергія
Вулиця Гавани під час відключення електроенергії, Куба, 18 вересня 2026 року. REUTERS/Ricardo Arduengo

Енергосистема Куби 18 вересня вкотре вийшла з ладу, залишивши мільйони жителів острова без світла щонайменше вшосте з початку року.

Про це пише Associated Press.

Про масштабне знеструмлення країни повідомило міністерство енергетики та гірничодобувної промисловості країни, додавши, що фахівці вже розпочали «активацію протоколів відновлення електропостачання».

За даними місцевої влади, аварія на лініях електропередачі на заході Куби зруйнувала мережу в цьому регіоні аж до провінції Матансас, після чого світло зникло і в східній частині острова. Ситуацію ускладнили також несприятливі погодні умови.

Куба, блекаут, світло, електроенергія
Люди сидять біля закладу, освітленого неоновою вивіскою, на вулиці, що занурилася в темряву через відключення електроенергії, Гавана, Куба, 18 вересня 2026 року. REUTERS/Ricardo Arduengo

До настання темряви світло повернули лише 5% споживачів у Гавані, де загалом налічується близько 862 тисяч абонентів. У провінціях Камагуей, Пінар-дель-Ріо та Гранма вдалося сформувати лише локальні «мікроострови» енергоживлення, а також частково заживити лікарні й інші критичні об'єкти.

Нагадаємо, перед цим блекаут на Кубі стався пізно увечері 2 серпня, тоді близько 10 мільйонів людей залишається без світла. Наступне відключення світла на острові трапилося 10 липня, а перед цим енергосистема країни виходила з ладу 6 липня. Подібні блекаути фіксували також 16 та 21 березня.

Нафтову блокаду острова запровадив президент США Дональд Трамп після того, як 3 січня Вашингтон усунув від влади президента Венесуели Ніколаса Мадуро. Венесуела була основним постачальником пального для Куби. Згодом тиск США змусив і Мексику припинити постачання нафти на острів, через що він втратив основні джерела палива.

Що відомо про «плани» Трампа щодо Куби

30 січня президент США Дональд Трамп підписав указ про запровадження надзвичайного стану щодо Куби. Він пояснив це тим, що дії кубинського уряду є «надзвичайною загрозою» національній безпеці та зовнішній політиці США. За його твердженням, Гавана підтримує «ворожі країни та терористичні організації» — РФ, Китай, Іран, ХАМАС і «Хезболлу».

В уряді Куби заявили, що США «становлять загрозу« країні та оголосили "міжнародний надзвичайний стан".

6 березня Трамп заявив, що уряд Куби «скоро впаде» та «хоче укласти угоду» з ним. Також Трамп хоче зробити державного секретаря США Марко Рубіо намісником на Кубі.

Трамп прагне скинути комуністичний режим на Кубі. Він звинувачує владу острова у «тероризмі» та «експорті наркотиків» до США та підтримці «антиамериканських настроїв» у регіоні.

10 березня Трамп заявив, що кубинська влада має два варіанти: погодитися на зміну влади за підтримки США або відмовитися, однак результат, за його словами, для країни буде однаковим.

«Це може бути дружнє поглинання. А може і не бути дружнім. Це не має значення, тому що вони вже на останньому подиху. У них немає енергії. У них немає грошей», — сказав Трамп і додав, що Куба переживає глибоку економічну та гуманітарну кризу.

Водночас він заявив, що представники уряду Куби звернулися до США через складну економічну ситуацію у країні, і між Вашингтоном і кубинською владою вже відбуваються контакти щодо можливого розвитку подій.

13 березня демократи в Сенаті подали резолюцію, яка має заборонити президентові Дональду Трампу застосовувати військову силу проти Куби без попереднього схвалення Конгресом США.

16 березня під час виступу в Овальному кабінеті Трамп назвав Кубу «дуже ослабленою нацією» та заявив, що йому випаде «честь захопити Кубу». Коли журналіст попросив уточнити значення слова «захопити», Трамп пояснив:

«Захопити Кубу в тій чи іншій формі. Я маю на увазі, незалежно від того, чи я її звільню, чи захоплю — думаю, я можу зробити з нею все, що захочу», — сказав він.

Президент Куби Мігель Діас-Канель заявив, що його уряд визнає можливість нападу на Кубу і готується оборонятися.

5 червня США запровадили нові економічні санкції проти президента Куби Мігеля Діас-Канеля, його родини та членів родини колишнього лідера країни Рауля Кастро.

11 червня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що США запроваджують санкції проти державної енергетичної компанії Куби Unión Cuba-Petróleo (CUPET). Рубіо заявив, що президент Трамп «хоче кращого майбутнього» для Куби та збирається продовжувати боротися з комуністичним режимом на Кубі.

Топ дня
Вибір редакції
На початок