Державний департамент США оголосив про санкції проти п'яти кубинських компаній та восьми високопосадовців Міністерства революційних збройних сил Куби. Рішення ухвалили через нібито загрозу національній безпеці США.
Про це йдеться у повідомленні на сайті Державного департаменту США.
До списку потрапили підприємства, які займаються імпортом військової техніки з Росії та Китаю, ремонтом озброєння та модернізацією російських систем.
Санкції також поширюються на міністра оборони Куби Альваро Лопеса Мьєру, начальника Генштабу Роберто Легру Сотолонго та інших представників міністерства збройних сил Куби, які відповідають за військове співробітництво з Росією та Китаєм.
Усі активи підсанкційних осіб у США блокуються, а будь-які транзакції з ними заборонені. Держдепартамент США попереджає, що іноземні компанії, які співпрацюють із цими структурами, також можуть потрапити під вторинні санкції.
Що відомо про «плани» Трампа щодо Куби
30 січня президент США Дональд Трамп підписав указ про запровадження надзвичайного стану щодо Куби. Він пояснив це тим, що дії кубинського уряду є «надзвичайною загрозою» національній безпеці та зовнішній політиці США. За його твердженням, Гавана підтримує «ворожі країни та терористичні організації» — РФ, Китай, Іран, ХАМАС і «Хезболлу».
В уряді Куби заявили, що США «становлять загрозу« країні та оголосили "міжнародний надзвичайний стан".
6 березня Трамп заявив, що уряд Куби «скоро впаде» та «хоче укласти угоду» з ним. Також Трамп хоче зробити державного секретаря США Марко Рубіо намісником на Кубі.
Трамп прагне скинути комуністичний режим на Кубі. Він звинувачує владу острова у «тероризмі» та «експорті наркотиків» до США та підтримці «антиамериканських настроїв» у регіоні.
10 березня Трамп заявив, що кубинська влада має два варіанти: погодитися на зміну влади за підтримки США або відмовитися, однак результат, за його словами, для країни буде однаковим.
«Це може бути дружнє поглинання. А може і не бути дружнім. Це не має значення, тому що вони вже на останньому подиху. У них немає енергії. У них немає грошей», — сказав Трамп і додав, що Куба переживає глибоку економічну та гуманітарну кризу.
Водночас він заявив, що представники уряду Куби звернулися до США через складну економічну ситуацію у країні, і між Вашингтоном і кубинською владою вже відбуваються контакти щодо можливого розвитку подій.
13 березня демократи в Сенаті подали резолюцію, яка має заборонити президентові Дональду Трампу застосовувати військову силу проти Куби без попереднього схвалення Конгресом США.
16 березня під час виступу в Овальному кабінеті Трамп назвав Кубу «дуже ослабленою нацією» та заявив, що йому випаде «честь захопити Кубу». Коли журналіст попросив уточнити значення слова «захопити», Трамп пояснив:
«Захопити Кубу в тій чи іншій формі. Я маю на увазі, незалежно від того, чи я її звільню, чи захоплю — думаю, я можу зробити з нею все, що захочу», — сказав він.
Президент Куби Мігель Діас-Канель заявив, що його уряд визнає можливість нападу на Кубу і готується оборонятися.
5 червня США запровадили нові економічні санкції проти президента Куби Мігеля Діас-Канеля, його родини та членів родини колишнього лідера країни Рауля Кастро.
11 червня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що США запроваджують санкції проти державної енергетичної компанії Куби Unión Cuba-Petróleo (CUPET). Рубіо заявив, що президент Трамп «хоче кращого майбутнього» для Куби та збирається продовжувати боротися з комуністичним режимом на Кубі.
19 червня стало відомо, що Куба ухвалила проведення економічних реформ для лібералізації економіки внаслідок погроз від президента США Трампа. Країна планує стимулювати приватний сектор економіки та заохочувати іноземні інвестиції.
