Хвиля псевдомінувань в Україні: експерти розповіли, чи можливо зупинити "терористів"

Хвиля псевдомінувань в Україні: експерти розповіли, чи можливо зупинити "терористів"

Ексклюзивно
Хвиля псевдомінувань в Україні: експерти розповіли, чи можливо зупинити "терористів" Нацполіція

Нещодавно Києвом прокотилася хвиля псевдомінувань. Невідомі повідомляли про вибухівку на станціях метро, розташованих переважно в центрі міста, на Центральному та Південному вокзалі, в аеропорту "Бориспіль". Полковник СБУ у відставці Михайло Притула та заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко в ефірі Українського радіо пояснили, чому час від часу відбуваються такі події, хто може їх організовувати та чи можна їм протистояти.

Хто "мінує" Україну

За словами Михайла Притули, за такими псевдомінуваннями можуть стояти як діти, які прагнуть у такий спосіб зірвати навчання у школі, так і Росія.

"Дістати таких бешкетників досить складно, а мотивація проста – зробити якусь капость для України, створити нервову обстановку", – пояснив він.

За словами експерта, насправді замінувати такий об’єкт, як станція метро, достатньо складно.

"Станція метро – це досить потужна структура, яка має певні системи, які дозволяють навіть витримувати ядерні вибухи на поверхні. Там досить багато відеокамер, і весь потік людей контролюється. Тому замінувати такий об’єкт як станція метро – в принципі, неможливо. Хіба що залишити якусь річ", – зазначив Притула.

Водночас полковник наголосив, що такий об’єкт, як станція метро, дійсно важко перевірити повністю. Відповідно до протоколу, за яким діють спецслужби всього світу, подібні повідомлення перевіряють за максимальним рівнем безпеки.

"Залучається кінологічна служба, собаки, натреновані на виявлення вибухівки, які виявляють в повітрі молекули, що випаровуються з неї, бо герметично упакувати її теж дуже складно. Є і електронні пристрої, є системи, які використовуються в аеропортах, вони теж контролюють якість повітря", – пояснив він.

Притула зауважив, що за допомогою так званих "електронних носів" виявляється не лише вибухівка, а й отруйні речовини та інші небезпечні компоненти повітря.

Чому сховатися практично неможливо

За словами Михайла Притули, у сучасному світі майже неможливо повністю приховати свої сліди.

"Ми бачимо, що сталося з тими, хто намагався отруїти Олексія Навального. Вирахували миттєво. Теж гарний зразок роботи спецслужб – розслідування, коли північні сусіди збили "Боїнг" малазійських авіаліній. Можна сказати – весь світ прозорий, і сховатися від цього "прозорого" світу майже неможливо", – пояснив експравоохоронець.

За його словами, при цьому ідентифікувати людину можна й за номером телефону.

"Персоналізована картка мобільного оператору зв’язку чи ні – це на сьогодні вже не має значення, бо майже всі картки персоналізовані через систему банкінгу. Телефони більш-менш персоналізовані, бо кожен має свій IMEI", – розповів експерт.

Він зазначив, що у випадку псевдозамінувань на перше місце виходить питання раціонального використання ресурсів.

"Питання вже в тому, чи варто задіяти всі системи держави для розслідування, наприклад, про повідомлення бешкетника про замінування школи, чи коли реально там мінувати нічого, чи – замінування метро в Києві? Якщо людина дійсно знаходиться на території України, а в країні не північного сусіда, то ця людина буде знайдена", – переконаний Притула.

За його словами, нині майже немає можливості сховатися від системи телекомунікаційного контролю.

"Це не тільки телефони, це і відеокамери "Безпечне місто", відеомоніторинг в тому ж метро. Той самий рюкзак, випадково забутий в метро чи аеропорту, буде стояти там сам не більше однієї хвилини", – зазначив експерт.

Які мотиви зловмисників

Як нагадав Богдан Петренко, у 2012 році в Україні був ухвалений закон, який посилював відповідальність за подібні злочини. Він набув чинності у 2013 році, а у 2014-му в Україні спостерігалась хвиля збільшення таких злочинів.

"Сам закон не стримує людей. Він носить більш інформативний характер, щоб пояснювати людям, яке покарання може бути. В цих заходах можуть бути зацікавлені професійні особи – той самий сплеск псевдомінувань в 2014 році пов'язаний з початком військової агресії Російської Федерації, щоб сформувати негативні очікування в Україні і додатково дестабілізувати ситуацію", – переконаний він.

За словами експерта, загострення такої ситуації відбувається, коли в Україні проходять вибори.

"Звичайно тут лишається частка впливу Російської Федерації, але це й вплив на виборчі комісії, коли мінують виборчі дільниці, перешкоджають вільного підходу виборцям до виборчої дільниці", – зауважив Петренко.

Фахівець зазначив, що значна хвиля псевдозамінувань спостерігалась під час виборів у 2019 році, після чого відбувся спад, пов’язаний зі спалахом COVID-19.

"Ця ситуація вплинула на стан всієї злочинності, пов’язаної з громадськими місцями, безпосереднім контактом. Злочинність перейшла в інтернет, соцмережі. Зараз майже зняли певні обмеження, і ми умовно повертаємося, наближаємося до того життя, яке було до коронакризи. Відповідно, повертається і злочинність, пов’язана з псевдозамінуванням", – пояснив він.

За словами Петренка, подекуди псевдомінери керуються особистими мотивами.

"Хтось "мінує" квартиру, де перебуває колишня дружина. Хтось "мінує" торговельні центри, тому що, був такий випадок – до ТЦ невчасно приїхала поліція до людини, у якої викрали кошти, вона "замінувала" торговельний центр, і тоді поліція приїхала швидко. Є люди, яким не виплачують зарплати, і вони "мінують" своїх роботодавців", – зазначив експерт.

За його словами, близько 30% "мінерів" становлять люди в стані алкогольного сп’яніння, які не можуть повністю контролювати причинно-наслідкові зв’язки своїх дій.

"Ще одна особливість – "ефект доміно". Припустимо, сьогодні відбувається "мінування" метро в Харкові, то, можете не сумніватися, завтра воно відбудеться в Києві – люди чують, бачать, і дуже багато послідовників таких публічних діянь і злодіянь. Це не завжди психіатрія, але психологія, це точно", – переконаний Петренко.

За словами експерта, подекуди люди вважають за нормальне виплеснути свої негативні емоції через скоєння подібного злочину попри те, що він тягне за собою кримінальну відповідальність.

Що відомо

  • 25 березня президент Володимир Зеленський підписав закон про посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про мінування.
  • 26 травня з ОАСК евакуювали людей через повідомлення про мінування.
  • Шевченківський райсуд Києва відправив на примусове психіатричне лікування Сухроба Карімова, який 3 серпня 2020 року погрожував вибухом у приміщенні бізнес-центру "Левада" у центрі Києва.
  • 8 травня правоохоронці отримали інформацію про замінування низки об’єктів у Києві, зокрема аеропорту "Київ" та медичних установ.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди