Нідерланди офіційно ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної комісії з розгляду заявок на відшкодування для України в рамках компенсації за російську агресію.
Про це повідомили в пресслужбі Ради Європи.
Постійний представник Нідерландів при Раді Європи, посол Андре Гаспелс, разом із генсеком Аленом Берсе передав на зберігання документ про ратифікацію конвенції у штаб-квартиру організації у Страсбурзі.
Для набрання чинності конвенції потрібно, щоб її підписали щонайменше 25 країн або регіональних інтеграційних організацій. Наразі конвенцію підписали вже 40 країн, крім цього, її ратифікував Європейський Союз.
Нідерланди зараз головують у підготовчому комітеті Міжнародної комісії з питань відшкодувань для України, який створили в Раді Європи у лютому 2026 року для закладання операційної та практичної основи для цієї комісії.
Міжнародна комісія з питань відшкодувань стане другою частиною комплексного механізму компенсації жертвам війни унаслідок агресії Росії. Цей орган розглядатиме, оцінюватиме та прийматиме рішення щодо заявок на відшкодування, зареєстрованих у Реєстрі збитків для України, а також визначатиме суму належної компенсації в кожному випадку.
Що відомо про Міжнародний реєстр збитків
8 листопада 2023 року Верховна Рада проголосувала за законопроєкт про Реєстр збитків, завданих Росією. Документ спрямований на захист прав та інтересів України та її громадян, зокрема, надає можливість подавати відомості щодо збитків, завданих Росією, та сприяє утворенню компенсаційних механізмів.
22 березня 2024 року у Києві відкрили офіс Реєстру збитків, завданих Росією. 2 квітня того ж року реєстр запрацював у «Дії«. Через застосунок українці можуть подати заяви про знищену або пошкоджену нерухомість: приватний будинок, квартиру, дачний чи садовий будинок або інше житлове приміщення. Для подання заяви треба бути власником майна та мати Акт про обстеження від місцевої влади.
Загалом Реєстр збитків прийматиме заяви щодо понад 40 категорій. Зокрема, щодо загибелі людей, катування, сексуального насильства, тілесних ушкоджень, примусового переміщення та переселення, втрати майна й доходу, пошкодження критичної інфраструктури та інших державних об'єктів, а також збитків, завданих історико-культурній спадщині й довкіллю.
