Президент Польщі Кароль Навроцький найближчими місяцями не планує візит до Києва, але підтримує діалог з Офісом президента України щодо польсько-українських відносин.
Про це в ефірі радіо RMF FM розповів керівник Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач.
Він пояснив, що Навроцький зайнятий підготовкою до майбутнього саміту Групи двадцяти (G20), що відбудеться 14-15 грудня у Флориді в Маямі.
«У найближчі місяці такої поїздки (до Києва. — Ред.) немає в порядку денному. [...] Президент (йдеться про Навроцького. — Ред.) зосередиться на питаннях, пов'язаних з G20, до грудня, тобто до саміту G20 у Маямі», — сказав Пшидач.
Також посадовець розповів, що президент Польщі написав своєму українському колезі Володимиру Зеленському листа з привітаннями до 35-річчя незалежності України.
«У цьому листі президент фактично побажав Україні перемоги у війні з Росією та зазначив, що існує низка напруженостей, які ми хотіли б зменшити. [...] Найголовніше, що Польща дбає про добросусідські відносини. Вони повинні базуватися на певних фундаментальних засадах, і такою основою є, серед іншого, історична правда», — додав він.
Крім цього, Пшидач заявив, що особисто йому не подобається ухвалений Верховною Радою і затверджений Володимиром Зеленським закон про створення Українського національного пантеону, де ховатимуть і вшановуватимуть найвидатніших представників українського народу. Йдеться, зокрема, про діячів Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА).
«Я вважаю, що це не покращить відносин не лише з Польщею, а й з іншими країнами, з усією Західною Європою. Якби я був українцем, я б не ображав історичну пам'ять жертв і не прославляв злочинців. Якщо Україна це робить, вона повинна усвідомлювати, що її дії матимуть негативні наслідки», — сказав посадовець.
Закон про Український національний пантеон
28 червня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про створення у Києві Українського національного пантеону. Він пояснював, що документ визначає правовий статус пантеону й ушановуватиме «найвидатніших представників української нації». Тоді ж керівник ОПУ Кирило Буданов наголошував, що «більше ніхто й ніколи не буде диктувати українцям, яких героїв шанувати, які свята відзначати чи яку історію вивчати».
У польському уряді відреагували, заявивши, що «здивовані» цим рішенням Зеленського. Там зауважували, що мали надію на поліпшення відносин між Варшавою і Києвом, але, мовляв, «схоже на те, що буде ще гірше».
У Канцелярії польського президента Кароля Навроцького казали, що рішення Зеленського про пантеон є черговою «ескалацією» у польсько-українських відносинах. Втім, 1 липня українські нардепи схвалили цей законопроєкт за прискореною процедурою, а 24 серпня президент підписав його.
Раніше головний редактор газети Rzeczpospolita Богуслав Хработа склав список 17 діячів польсько-української історії, яких він пропонує для Українського національного пантеону. До нього він вніс таких діячів, як Петро Могила, Іван Франко, Тарас Шевченко, а також Кароль Шимановський, Юзеф Пілсудський, Єжи Ґедройць та Лех Качинський.
Частина імен викликала здивування в українському суспільстві, зокрема згадка про Пілсудського, відомого своєю політикою жорсткої асиміляції українців та придушенням українського національного руху.
Позбавлення президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла
Увечері 19 червня польський президент Кароль Навроцький оголосив, що позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, яким його у 2023 році нагородив тодішній голова держави Анджей Дуда. Це сталося через указ українського лідера про присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ назви «імені Героїв УПА».
20 червня Зеленський заявив, що відправив цю нагороду поштою до канцелярії Навроцького. Водночас він наголосив, що попри це Київ і надалі «буде відкритим до всіх змістовних форматів взаємодії» з Варшавою.
