Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба перебуває з дводенним робочим візитом у Німеччині. У перший день він провів сім зустрічей із вищими посадовими особами країни. При цьому міністр приділив основну увагу протидії загрозам з боку РФ та важливості врахування ключовими німецькими політичними партіями інтересів України у своїх виборчих програмах та у майбутній коаліційній угоді. Виконавча директорка Інституту безпеки Східної Європи, дипломатка, експертка з міжнародних питань Юлія Осмоловська в ефірі Українського радіо розповіла, чим важливий цей візит Дмитра Кулеби та яких результатів від нього слід чекати.
За словами Осмоловської, у межах візиту Кулеби МЗС та українська влада загалом намагаються налагодити співпрацю зі всіма політичними партіями, що можуть увійти до складу Бундестагу після виборів у вересні цього року. Експертка наголосила, що також важливо зберегти певну спадкоємність позиції Німеччини періоду правління Ангели Меркель щодо ключових питань, які стосуються України.
"Як максимум – отримати узгодження позицій з найважливіших для нас питань", – зазначила вона.
Зокрема, йдеться про двосторонні відносини з Німеччиною, підтримку німецькою стороною європейського курсу України й внутрішніх реформ, питання російської агресії й “нормандського формату”, а також питання газогону "Північний потік-2".
Читайте також: "Північний потік-2 розколює союзників". Кулеба обговорив з Німеччиною російський газогін
Експертка зауважила, що в контексті запуску “Північного потоку-2” німецька сторона готова вести переговори щодо відшкодування втрат для України
"Якщо ж загалом говорити про перспективу “Північного потоку-2”, то було зрозуміло ще з передвиборчих заяв Байдена, що він вважав цю історію доконаним фактом. Те, що "Північний потік-2" буде добудований і почне функціонувати, можна було зрозуміти ще з тих заяв", – підкреслила Осмоловська.
За її словами, позиція американської сторони щодо недопущення реалізації цього проєкту за будь-яких умов зіткнулася з реальністю, тому всі противники проєкту, які вважають його радше геополітичним проєктом, в першу чергу США та Україна, змушені орієнтуватися в тих реаліях, які є.
"Проте нічого не завершено, поки все не обговорено. Є низка питань до того, яким чином буде функціонувати "Північний потік-2", коли він зможе працювати й російський газ буде транспортуватися цією трубою. Також є низка процедурних та технологічних питань, зокрема, яким чином потім цей газ буде розподілятися по Європі", – зазначила Осмоловська.
Читайте також: "Газпром" напоготові. Путін заявив про завершення прокладання першої гілки "Північного потоку-2"
Разом з тим експертка наголосила, що всередині ЄС також є чиновники, які виступають проти "Північного потоку-2".
"Можна згадати позицію Європейського комісара з питань енергетики. І в самій Німеччині дуже велика кількість експертів, які працюють з політичними колами, визнають, що це – геополітичний проєкт, інструмент впливу РФ на Європу, що ставить європейську сторону у залежність", – зазначила вона.
Водночас експертка переконана, що Німеччина діятиме з прагматичних позицій.
“Німеччина ніколи не виступала в контексті адвоката України: вона підтримує нашу державу, намагається сприяти європейській інтеграції, але в дуже прагматичних рамках. Позицію Німеччини можна визначити в категоріях: "чим більше Україна докладає зусиль і демонструє результатів своїх внутрішніх трансформаціях, тим більше Німеччина готова Україні допомагати", – пояснила вона.
На думку Юлії Осмоловської, через це німецька сторона обережно ставитиметься до створення надочікувань і надмірних обіцянок, оскільки досить відповідально ставиться до наслідків, які можуть спричинити гучні політичні заяви.
Що відомо
- Російський газогін "Північний потік-2" планували добудувати наприкінці 2020 року. Разом з іншими російськими транзитними газогонами він дасть змогу перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить їй суттєві доходи, що сягають близько 3% від усього ВВП держави.
- В уряді Німеччини заявили, що Україна має залишитися транзитером російського газу до країн Європейського союзу навіть після запуску російського трубопроводу "Північний потік-2".
- 19 травня стало відомо, що США не запроваджують санкції щодо "Північного потоку-2", після чого Верховна рада закликала Конгрес США повністю зупинити його будівництво.
- Президент Володимир Зеленський заявив, що він був здивований таким рішенням американської влади і назвав газогін "зброєю в руках Росії".
- У лютому 2021 року страхова компанія АХА вийшла з проєкту "Північний потік-2" через санкції США.
- 4 червня президент Росії Володимир Путін заявив про завершення прокладання труб першої гілки газопроводу "Північний потік-2". За його словами, "Газпром" вже готовий до початку газопостачання до Європи.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
