Уряд Ізраїлю схвалив ключові юридичні заходи для введення до Сектору Гази Міжнародних стабілізаційних сил (ISFInternational Stabilization Force). Цей етап є частиною мирного плану президента США Дональда Трампа. Міжнародні сили діятимуть у тих районах анклаву, які не контролює ізраїльська армія.
Про це 26 липня повідомило видання The Times of Israel.
Безпековий кабінет схвалив надання ISF імунітету за ізраїльським законом про імунітети міжнародних організацій. За словами ізраїльського посадовця, сили «діятимуть у повній координації з ізраїльською армією (ЦАХАЛ) у районах поза її контролем».
Рішення не дозволяє негайного розгортання: кожен вхід персоналу ISF окремо схвалюватимуть прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу, міністр оборони Ісраель Кац і міністр закордонних справ Гідеон Саар.
Ізраїль також сам вирішуватиме, які країни можуть надати персонал. За словами посадовця, право на це матимуть лише держави, які мають з Ізраїлем мирну угоду і не діють проти нього чи його посадовців на міжнародних майданчиках. Через цю умову участь, ймовірно, не зможе взяти Індонезія, яка не має дипломатичних відносин з Ізраїлем і раніше обіцяла надіслати близько 8000 військових, але відмовилася через внутрішній спротив.
«На цьому етапі сили складатимуться приблизно з 200 осіб персоналу з дружніх країн, зокрема Уганди та Марокко», — сказав посадовець.
Ізраїль наполягає, що ЦАХАЛ утримуватиме «жовту лінію», до якої війська відійшли у жовтні 2025 року, і подальшого відведення не буде, доки ХАМАС повністю не роззброїться, а Сектор Гази не демілітаризують.
Нині Ізраїль контролює близько 70% Гази, а її населення — майже два мільйони людей — змушене жити на дедалі меншій частині анклаву. Рішення кабінету ухвалили за день до візиту прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу до Вашингтона.
Що відомо про ситуацію у Газі
7 жовтня 2023 року угруповання ХАМАС вторглося на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Через військові дії в палестинському анклаві сталася гуманітарна криза та загинули тисячі людей.
13 жовтня 2025 року на саміті в Шарм-ель-Шейху лідери США, Катару, Туреччини та Єгипту підписали угоду про припинення вогню в Секторі Гази. У межах цих домовленостей відбувся масштабний обмін: ХАМАС повернув усіх 20 живих ізраїльських заручників, а також тіла загиблих, тоді як Ізраїль звільнив майже 2 000 палестинських в'язнів.
Проте, вже 19 жовтня перемир'я порушили через взаємні звинувачення. 28 жовтня прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу наказав завдати «потужних ударів» по Сектору Гази.
На тлі поновлення бойових дій 17 листопада Нетаньягу заявив про необхідність демілітаризації Гази та підтвердив категоричну відмову Ізраїлю визнавати державу Палестина.
20 грудня 2025 року держсекретар США Марко Рубіо заявив, що незабаром у Газі буде створено нову структуру управління. Вона складатиметься з міжнародної ради та групи палестинських технократів. Згодом у регіоні розгорнуть міжнародні військові сили.
Спеціальний посланник президента США Стів Віткофф 14 січня 2026 року оголосив про початок другого етапу американського плану з припинення конфлікту в Секторі Гази.
9 березня агенція Reuters повідомляла, що переговори щодо просування плану Трампа призупинені через початок військової операції США та Ізраїлю проти Ірану 28 лютого.
15 червня міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що ізраїльські війська залишаться в контрольованих ними районах на півдні Лівану, у Сирії та Секторі Гази, попри мирну угоду між США та Іраном.Уряд Ізраїлю схвалив ключові юридичні заходи для введення до Сектора Гази Міжнародних стабілізаційних сил (ISF) — складника мирного плану президента США Дональда Трампа. Сили діятимуть у районах анклаву, які не контролює ізраїльська армія.
