Ексміністр оборони України Михайло Федоров повідомив, що зателефонував колишньому головнокомандувачу Збройних сил Олександру Сирському, щоб подякувати за його роль у "історичних битвах" під час війни Росії проти України.
Про це Федоров написав у соцмережах 21 липня.
"Зателефонував генералу Олександру Сирському та подякував за захист Київщини, Харківську операцію та інші історичні битви. Це вже важлива частина історії України", — повідомив ексміністр.
До цього Федоров додав, що "потрібно рухатися ще швидше та писати нові розділи, виправивши всі попередні помилки".
У цьому ж дописі він привітав з визначенням на посаду головкома генерал-майора Михайла Драпатого.
"Це нове повітря й нова надія в боротьбі вільних людей за свободу та справедливість. Голос змін, який не можна було не почути", — прокоментував Федоров.
За його словами, високі очікування українців необхідно виправдати чіткою візією завершення війни, сильною командою та рішучими діями, спрямованими на збереження життів українських військовослужбовців, роботизацію фронту, завдання асиметричних ударів і виснаження російської економіки.
Що відомо про конфлікт Федорова та Сирського
16 липня, після своєї відставки з посади міністра оборони Михайло Федоров провів пресконференцію та розкритикував головнокомандувача Олександра Сирського за "блокування ініціатив" та "неготовність говорити про проблеми". Він також заявив, що був готовий спокійно працювати, поки Сирський не поставив президенту України Володимиру Зеленському "ультиматум".
"І Сирський, враховуючи всі проблеми, про які ми говорили, не готовий особисто в очі говорити про проблеми. Він готовий ходити особисто на зустрічі, плести інтриги, думати, що хтось замовив в медіа кампанію, а не проблема в діях, які відбуваються", — заявив Федоров.
Тоді ексміністр повідомив, що президент Зеленський сказав йому про відсутність планів змінювати Сирського на посаді головнокомандувача.
"І замість того, щоб придумати, як асиметрично перемогти Росію, в чому задача головнокомандувача, він придумав, як розколоти країну, де ми сьогодні з вами знаходимося. І в цьому є велика проблема, тому що я за своїм характером не хочу скаржитися на ті проблеми, які є. Є аналітики. Є таке: якщо ми хочемо виграти, то потрібно робити ось це. Але я не ставив умов — або я, або Сирський", — сказав Федоров.
20 липня Сирський відповів на критику Федорова, виклавши власну позицію у колонці на сайті видання "Мілітарний". Він заявив, що для нього було "несподіванкою" дізнатися про конфлікт між ним та Федоровим, проте попросив у ексміністра пробачення на випадок, якщо "когось чимось образив".
"Я сприймав наші відносини як робочі: зі складними питаннями, з різними позиціями. Так і має бути між двома інституціями під час великої війни", — написав Сирський.
За його словами, стратегія щодо ведення війни — це його відповідальність перед Верховним головнокомандувачем, яким є президент Зеленський. Сирський також зауважив, що ця стратегія не може бути публічною.
"Її результат видно на фронті, де мільйонна армія четвертий рік стримує переважаючого противника. Той, хто вимагає від Головкома "презентувати стратегію" публічно, вимагає презентувати її ворогу", — заявив тодішній головком.
Ще Сирський коментував слова Федорова стосовно дронів: зауважив, що створив окремий рід військ Сил безпілотних систем та призначив командиром Роберта "Мадяра" Бровді, а також написав, що неможливо перевести усю армію на дрони, адже це "авантюра та експеримент, який оплачується людьми". Він також заявив, що Міноборони перенаправляло частину коштів з фінансування зарплат військовим на закупівлю дронів.
"Зарплата солдата — не резерв для перерозподілу, а зобов’язання держави перед людьми, які щодня ризикують життям. Разом з урядом ми зараз шукаємо рішення, щоб кожен військовослужбовець отримав своє вчасно і в повному обсязі. Іншого варіанту просто не існує. Але висновок на майбутнє зробити треба: рішення про мільярди не можна ухвалювати без розрахунку наслідків для мільйона людей", — написав Сирський.
21 липня Зеленський повідомив, що запропонував Федорову нову "посаду у владі", пов'язану з розвитком технологічної складової держави.
