“Не вистачило голосів”. Чому рідні політв’язнів не можуть отримати виплати

“Не вистачило голосів”. Чому рідні політв’язнів не можуть отримати виплати

“Не вистачило голосів”. Чому рідні політв’язнів не можуть отримати виплати УНІАН

За роки війни на Донбасі сотні українців опинилися в заручниках Кремля та отримали статус політичних в'язнів. Попри це, закону, який би гарантував їх сім'ям правовий захист та соціальну підтримку досі немає. Державні виплати рідним заручників, яких утримує РФ, нині регулюються постановою Кабміну від 2018-го року. Вона передбачає надання рідним політв’язнів щорічну матеріальну підтримку у 100 тисяч гривень.

Кому надавати допомогу, вирішує спеціальна комісія при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Але трапляється так, що одного року рідні отримують кошти, а наступного ні. З однією з таких родин поспілкувалося Суспільне і дізналося, на якому етапі законопроєкт перебуває зараз.

За даними ГО "Об’єднання родичів політв’язнів Кремля", станом на 1 червня щонайменше 105 українців утримуються на території Криму та Росії. Ще понад 250, за даними Служби Безпеки України, - у заручниках на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Але централізованої підтримки з боку держави сімей політв'язнів досі немає.

Законопроєкт "Про соціальний і правовий захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України", презентований ще восени 2020-го, не внесений до Верховної Ради. Саме цей документ передбачає комплексну державну допомогу нинішнім та колишнім ув’язненим.

“Здавалося, ніщо не передбачало біди”

У грудні 2014-го батька Ольги Налімової — Віктора Шура — російські поліцейські затримали на кордоні Чернігівської та Брянської областей. Чоловіка звинуватили у спробі сфотографувати стратегічно важливі об'єкти.

“Не вистачило голосів”. Чому рідні політв’язнів не можуть отримати виплатиЗ власного фотоархіву Ольги Налімової

Віктора ув'язнили в РФ начебто за шпіонаж

“При ньому було обладнання, флешка, на яку він знімав,    нібито щось він там відзняв. За фактом, на камері виявилося фото поля закинутого, затопленої шахти, ну, і корови паслися", — розповіла Суспільному донька Віктора Ольга Налімова.

Спершу Віктора доставили в СІЗО Брянська, потім перевели в московське Лефортово. Суд постановив за шпіонаж ув’язнити його до 12 років суворого режиму. Спершу політв’язень відбував покарання в Казанській області, та згодом його перевели в Брянськ. Чоловікові 67 років, Ольга розповідає, що намагається якомога частіше надсилати батькові передачі з продуктами, одягом та ліками, бо той хворіє на бронхіт.

“Батькові я все-таки регулярно намагаюся посилати передачі. Оскільки звідси їх посилати геть недоцільно, доводиться просити людей там, щоб вони придбали, відправили. Там ціни значно вищі, ніж у нас", — каже Ольга.

“Не вистачило голосів”. Чому рідні політв’язнів не можуть отримати виплатиЗ власного фотоархіву Ольги Налімової

У виплатах у 2021 році жінці відмовили

Саме на ліки Ольга витрачає 100 тисяч гривень, які держава з 2018-го щороку платить родичам політв'язнів, але у 2021-й у виплатах відмовили. За роз’ясненням Ольга звернулася в Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій: “Допомога не була надана моєму батьку з тієї причини, що в голосуванні не набралася необхідна кількість голосів. Я писала також лист на ім'я уповноваженої з прав людини - Денісовій, від неї мені прийшла відповідь, у якій сказано, що це не в повноваженнях уповноваженої, і вона немає можливості впливати на рішення даної комісії, оскільки це буде розцінено, як перевищення повноважень”.

Щоб оскаржити рішення комісії, Ользі слід одержати офіційний протокол відмови. Але    її лист, який вона надсилала до комісії повернувся без розгляду. Пояснити, за якими критеріями відбирають тих, хто отримує допомогу, і чому батькові Ольги в грошах відмовили,  Суспільне попросило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, але поки що відповіді не отримало.

“Постанова не дає гарантій. Треба закон”

За словами голови “Об'єднання родичів політв'язнів Кремля” Ігоря Котелянця, постанова не гарантує захисту й допомоги політв'язням та їхнім рідним. Треба ухвалити законопроєкт, який розробили ще 2019-го. Він передбачає, зокрема, створення реєстру військовополонених, заручників та політв'язнів Кремля.

“Не вистачило голосів”. Чому рідні політв’язнів не можуть отримати виплатиУНІАН

Ігор Котелянець: родини політв'язнів потребують гарантованої підтримки держави

“Гарантована державна підтримка протягом часу ув'язнення, передусім - фінансова підтримка. Гарантована підтримка з боку держави правова - це надання адвокатів, гарантована підтримка родинам - психологічна підтримка на час ув 'язнення людини, після звільнення прописаний комплексний підхід до реабілітації”, — каже Котелянець і додає, що крім цього, документ передбачає допомогу з житлом та працевлаштуванням після звільнення. Але на розгляд парламенту документ досі з 2019-го року не внесли.

Чому зволікають

За словами однієї з авторів законопроєкту, депутатки від партії “Європейська Солідарність” Ірини Геращенко, у попередньому парламенті було зареєстровано сім законопроєктів, що так чи інакше стосувалися питання соціального захисту, визначення статусу політв'язнів, військовополонених та заручників. Законопроєкти були розроблені за участі родин заручників, один з них прийняли в першому читанні. Цей законопроєкт перейшов до нового парламенту, але його так і не поставили на порядок денний.

Читайте також: Перший рік волі: як прожили 2020-тий колишні політв'язні

“Ми розробили новий законопроєкт, ми його зареєстрували, він створений на основі тих напрацювань, які використовувалися нами у попередньому парламенті, щоб зафіксувати термінологію політв'язнів Кремля, військовополонених, заручників та визначити соціальні та юридичні гарантії й допомогу”, — пояснює Геращенко.

За її словами, на розгляді профільного комітету законопроєкт не набрав достатньої кількості голосів: “Профільний комітет його завалив, коли він розглядався на комітеті з прав людини, його завалили просто, в першу чергу голосами Слуг. Сказали, що розробляється якийсь геніальний законопроєкт Офісом Президента. Ну він вже розробляється два роки.”

Нардеп від партії "Слуга Народу" Олександр Качура розповів, що ті, хто повернувся із полону повинні забезпечуватися фінансово державою, та це можна робити й без ухвалення окремого закону.

“Є рішення Кабміну з цього приводу, є в нас інші інституції, міністерства, у нас є ціле міністерство ветеранів, інші міністерства, соціальної політики, які повинні цим займатися, для цього не потрібно закони.Це і так зрозуміло, що люди, які потерпали, їм треба компенсувати це і зробити соціально захищеними", — каже нардеп.

Качура додав, що окремий законопроєкт напрацьовується, але кінцевого тексту він ще не бачив. І не знає, чи найближчим часом він взагалі буде винесений на розгляд парламенту.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди