“Суперечать децентралізації”. Експерт прокоментував зміни до Податкового кодексу

“Суперечать децентралізації”. Експерт прокоментував зміни до Податкового кодексу

Ексклюзивно
“Суперечать децентралізації”. Експерт прокоментував зміни до Податкового кодексу

12 травня Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, яким вносяться зміни до Податкового кодексу. Документ має врегулювати екологічне оподаткування та платежі за використання корисних копалин, підвищити акцизний збір, детінізувати використання землі та обіг сільськогосподарської продукції, а також врегулювати адміністрування податкового боргу.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, законопроєкт не зачепить малий і середній бізнес та покликаний ліквідувати схеми ухилення від сплати податків та збільшити надходження до бюджету на суму до 60 мільярдів гривень. Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський в ефірі Українського радіо розповів, яким способом влада намагатиметься наповнити державний бюджет та чи торкнуться зміни податкового навантаження простих українців.

Як зазначив Несходовський, запропоновані урядом зміни до кодексу не є обґрунтованими, оскільки податки мають сплачувати всі.

"Якби змінами до Податкового кодексу було запроваджено зменшення окремих податків, наприклад, навантаження на заробітну плату, зокрема, для тих, хто отримує малу зарплату – менше 12-15 тисяч гривень – тоді такі б зміни були б обґрунтовані. Але зараз ми бачимо лише бажання Кабінету міністрів, Міністерства фінансів знайти додаткові надходження до Державного бюджету. І шукали всюди, де можливо”, – заявив директор Інституту.

За його словами, ставлення до документа в експертному середовищі є неоднозначним, тому що він містить положення, які по-різному будуть стосуватися українців.

“Якщо говорити про основну зміну – збільшення ренти за видобуток залізної руди – то підхід правильний, проте це дасть лише 3 мільярди гривень додаткових надходжень. Це не така значна сума, щоб говорити про те, що цей закон направлений безпосередньо проти олігархів”, – наголосив експерт.

При цьому Несходовський вважає, що у випадку акцизного податку на зелену електроенергію такий підхід є неправильним.

"Якщо вся Європа намагається перейти на “зелену” енергетику і надає для цього різноманітні пільги, то у нас протилежний підхід. Зараз ми робимо її не настільки прибутковою, як було раніше. Крім того, це – порушення домовленостей, які були на початку, коли деякі компанії вкладали в такий вид енергетики кошти”, – наголосив він.

Експерт також зауважив, що надходження від такого оподаткування уряд оцінив всього у 1,6 мільярда гривень. На його думку, новий законопроєкт також значною мірою зачіпає малих виробників, які вклали свої особисті кошти, щоб отримувати додатковий заробіток.

“Дуже багато електроенергії виробляють люди, які поставили на свої ділянки сонячні батареї, використали інші способи для того, щоб видобувати електрику та отримувати додатковий заробіток. Впровадження нового закону означає, що терміни окупності такого обладнання суттєво збільшаться або займатися цим буде невигідно. Тому в цьому випадку Україна є непослідовною та порушує певні зобов’язання”, – зазначив Несходовський.

Читайте також: Рік від запровадження локдауну. Що сталося з малим бізнесом

Чимало інших змін експерт також вважає суперечливими, зокрема, перерозподіл акцизу із роздрібного продажу тютюну на виробників.

"5% акцизу з продажу тютюнових виробів було впроваджено для того, щоб місцеві органи влади, до яких цей податок іде, були зацікавлені в тому, щоб не було тіньової економіки. Також цей податок – це суттєве джерело поповнення їхнього місцевого бюджету. Перекидання цього податку на виробників означає, що у громад просто заберуть кошти", – переконаний він.

За словами Несходовського, подібні рішення йдуть всупереч процесу децентралізації, який відбувався у попередні роки.

"Зменшення фінансової спроможності громад призведе до того, що громади не будуть зацікавлені у фінансовому контролі, коли всі мали ставити касові апарати та сплачувати податки", – наголосив він.

На думку експерта, такий підхід не є сприятливим ані для економіки, ані для місцевих органів влади.

Чи є позитив

Як зауважив Несходовський, разом із тим у законі є й позитивні ініціативи, зокрема, щодо гірничовидобувних компаній і видобутку ренти по залізу.

"Це в основному йде на експорт, тому буде спрямування коштів до державного бюджету і зменшення їхніх надприбутків", – переконаний він.

На думку експерта, позитивною також є ініціатива щодо зняття мораторію на індексацію нормативної оцінки землі. Окрім того, важливим Несходовський вважає і питання боротьби з тіньовим обігом сільськогосподарської продукції, в рамках якої Кабмін планує залучити 13 мільярдів додаткових надходжень.

“За документами обробляється одна частина землі і багато такої, яка нібито не обробляється. Проте, якщо полетіти, умовно кажучи, дронами, то можна побачити, що всі вони засіяні якимись сільськогосподарськими культурами", – зазначив він.

За словами експерта, ця проблема викривляє ринок і призводить до того, що частина таких тіньових виробників не сплачують жодних податків.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди