Щорічний саміт НАТО, який цього разу відбувся 7-8 липня в турецькій Анкарі, став для України джерелом здебільшого позитивних новин. Збулась більшість прогнозів, озвучених Суспільним напередодні саміту: Київ отримає стабільну підтримку принаймні на найближчі два роки, Україну назвали провайдером безпеки для НАТО, а кількість країн, які підписали з Києвом партнерства у сфері дронів, продовжує зростати. Втім, саміт приніс і додаткові, переважно позитивні, наслідки. Детальніше про все це — у матеріалі Суспільного.
1. США вже не погрожують вийти з НАТО
На відміну від минулорічного саміту в Гаазі, де країни-учасники прораховували порядок дій та обсяги витрат на оборону в разі, якщо США згорнуть свою участь у НАТО, зараз таких питань на порядку денному не стояло. Присутній на саміті президент Сполучених Штатів Дональд Трамп був налаштований доброзичливо — частково тому, що більшість країн Альянсу поступово нарощують свої витрати на оборону. Це було відображено у фінальній декларації саміту: країни НАТО домовились проінвестувати додатково 50 мільярдів доларів на закупівлю зброї. Посилити боєготовність Альянсу має і зняття барʼєрів у торгівлі зброєю між учасниками НАТО.
Також у декларації першим пунктом наголошено на вірності членів НАТО статті 5 статуту організації — що напад на одного члена Альянсу сприймається як напад на всіх і кожен долучиться до захисту атакованої країни. Торік суперечливі заяви американських топпосадовців похитнули віру в цей принцип, тож наголосити на збереженні цього правила в документі, підписаному, зокрема, президентом США, було символічно важливим. Це зняло зайву напруженість з учасників саміту й дозволило зосередитись на пріоритетах діяльності — одним із яких є підтримка України.
2. Україна має отримати 70 мільярдів євро від країн НАТО цьогоріч і не менше у 2027-му
Деякі країни — приміром, Чехія чи Болгарія — заявили, що не заперечують проти фінансової допомоги Україні від НАТО у принципі, однак самі грошей не даватимуть. Більшість же країн погодились виділяти Україні від сотень мільйонів до — у випадку Німеччини — більше десятка мільярдів євро. У НАТО також визнають, що важливий не лише факт надання грошей, а й можливість планувати наперед, зокрема у виробництві зброї. Тому Київ може розраховувати на збереження принаймні тих же обсягів підтримки і в наступному році.
Це, зокрема, відбувається на тлі зміни сприйняття України країнами-членами Альянсу.
3. Україну назвали країною, що робить свій внесок у трансатлантичну безпеку
Попри символічність цього жесту, який не дає прямих вигод, очевидна зміна статусу України. Якщо в декларації за підсумками торішнього саміту йшлося, що "безпека України сприяє безпеці Альянсу", а в декларації 2024 року взагалі йшлося лише про солідарність з Україною та її підтримку, зараз мова більше про взаємовигідну співпрацю. Оскільки очевидно, що технології та навички застосування зброї, якими володіє Україна, необхідні в сучасній війні.
4. Розширення співпраці у сфері дронів
Україна активно використовує свої ноу-хау у виробництві та використанні безпілотників як геополітичний інструмент — зокрема, підписуючи з країнами-союзниками так звані drone deals, угоди щодо дронів. Зокрема, під час саміту таку угоду підписали з Естонією. її змісту сторони не розголошують, запевняючи, що угода взаємовигідна для обох країн.
5. Ліцензія на виробництво ракет-перехоплювачів для Patriot
Іще в перший день саміту Володимир Зеленський говорив про роботу над створенням антибалістичної коаліції, оскільки потреба в захисті українського неба від російських ракет, зокрема балістичних, зараз особливо значуща. Норвегія погодилась передати ракети-перехоплювачі зі своїх запасів. Низка інших країн погодились зробити внески до програми PURL, у рамках якої Україна закуповує американську зброю, а саме перехоплювачі для балістики. Це зробить навіть очолювана популістом Андрієм Бабішем Чехія, хоч і одноразово.
Однак найбільш перспективно на саміті прозвучала заява Дональда Трампа, що США нададуть Україні ліцензію на самостійне виробництво ракет-перехоплювачів для Patriot. Він не вдавався в подробиці, сказавши, що це йому "наспівала маленька пташка", однак додав, що в такому разі Україна вже не критикуватиме союзників, зокрема Вашингтон, за повільне надання ракет, оскільки зможе виробляти їх сама.
6. Зустріч із президентом Польщі
Годинна розмова з Каролем Навроцьким була особливо важливою на тлі загострення антиукраїнської риторики в Польщі, особливо відчутної в останні місяці. На сайті польського президента згадано, що під час зустрічі обговорювали й історичні питання, які є головною причиною прохолоднішого ставлення між політиками й чиновниками обох країн. У заявах після розмови обидва президенти заявили, що головний ворог в обох країн спільний і для протидії йому потрібна єдність — а історичні питання, також важливі, всі мають перспективу розвʼязання. Для цього потрібен діалог, який сторони домовились продовжити в майбутньому.
