Збільшення фінансування оборони, розвиток військової промисловості та допомога Україні — це пріоритети саміту НАТО в Анкарі 7-8 липня. Усі вони прямо чи опосередковано стосуються України та впливатимуть на її підтримку як зараз, так і після завершення бойових дій.
Напередодні саміту НАТО виглядає менш розділеним, ніж минулого року — зокрема й завдяки більш примирливій позиції США щодо своєї участі в альянсі (хоч міністр оборони країни Піт Гегсет і не припиняє нагадувати, що частина членів НАТО відмовилась надати свої бази й повітряний простір для Сполучених Штатів у їхній війні з Іраном).
В Анкарі розглядатимуть принаймні пʼять питань, важливих для України, яку на саміті представлятиме Володимир Зеленський. Розповідаємо про них детально.
1. Нові гроші для України
На саміті мають вирішити, чи виділяти Україні 70 мільярдів євро оборонної допомоги. 30 із них — позика від ЄС, частина вже затвердженого пакета підтримки на 90 мільярдів євро. Відповідно, мова про ще 40 мільярдів, які Україна має отримати протягом найближчого року. Зробити внески готові Німеччина (11,5 мільярда євро), Велика Британія, Швеція, Нідерланди, Данія, країни Балтії. Однак є в НАТО й опоненти цієї ініціативи. На саміті мають узгодити загальну позицію.
Очікується, що такі пакети виділятимуть щороку. Тож 2027-го Україна зможе розраховувати ще на 70 мільярдів євро.
Вперше оборонну допомогу для України НАТО погодило на саміті у Вашингтоні позаторік. Сума допомоги від країн-членів альянсу була такою ж, що обговорюється зараз — 40 мільярдів євро.
Гроші нині — більший пріоритет у допомозі, ніж зброя, каже глава української місії при НАТО Альона Гетьманчук. Україна вже виробляє більшість потрібної для оборони від Росії зброї сама. Треба лише кошти на її виробництво.
Також окремо деякі країни-члени НАТО зроблять нові внески в програму PURL, за якою Киї закуповує, зокрема, засоби ППО, ракети-перехоплювачі та далекобійні снаряди. Зараз Україна хотіла б зібрати для PURL близько мільярда доларів, каже Гетьманчук.
"Генеральний секретар НАТО, найімовірніше, наголосить, що у 2025 році оборонні витрати союзників, без урахування США, зросли на 139 мільярдів доларів, — анонсує Суспільному високопоставлений дипломат однієї з країн НАТО. — Більшість союзників також перебувають на шляху 3,5% ВВП на оборону до 2035 року". Досягти такого показника витрат у відсотках ВВП країни НАТО зобовʼязались торік під тиском Дональда Трампа. Для нас важливо, що допомога Україні теж зараховується в цю суму.
2. Спільні виробництва українських зброярів з іноземцями
Одним із пріоритетів саміту НАТО в Анкарі є розвиток оборонних індустрій. Там, зокрема, проведуть Форум оборонної промисловості, аби зібрати в одному місці політиків, інвесторів, військових та науковців.
“Це буде найбільший і найважливіший подібний форум, який коли-небудь організовувався, — запевняє постійний представник Туреччини при НАТО Басат Озтюрк. — Подібні заходи вже відбувалися, але цей буде геть іншим у плані рівня участі, контрактів, угод та гучних проєктів, про які оголосять”.
Українські урядовці та бізнесмени ведуть перемовини з представниками щонайменше 15 країн-членів НАТО щодо дронових контрактів та угод про спільні виробництва, повідомило Суспільному дипломатичне джерело, обізнане з подробицями підготовки до саміту в Анкарі. Тому варто очікувати на вагомі угоди.
3. Визнання України донором безпеки для Європи…
Очікується, що в підсумковій декларації саміту в Анкарі буде відзначено роль України як країни, що допомагає посилювати безпеку Європи. Досі про це в НАТО багато говорили публічно, але в юридичній площині не фіксували.
"Коли цей конфлікт завершиться, Україна матиме одну з найчисельніших і найсильніших армій Європи, — зазначив Суспільному високопоставлений дипломат країни-члена НАТО. — Тож протягом усього підготовчого періоду до саміту ми наполягали, що варто визнати: Україна відтепер є постачальником безпеки".
За словами співрозмовника Суспільного, лідери країн Альянсу обговорять можливі сценарії ескалації з Росією. І вже є шанси, що США облишили ідею, що Україні задля відновлення миру потрібно вивести свої війська з Донбасу.
"Ми подбали про те, щоб у всіх дискусіях, які відбувалися в НАТО, була максимальна чіткість формулювань щодо російської загрози. Попри інтенсивні російські бомбардування останніх днів, які є радше ознакою нервозності, ніж чогось іншого, ми знову підтвердили: будь-які мирні переговори мають починатися від нинішньої лінії зіткнення", — наголосив згаданий вище дипломат.
4. …і для Близького Сходу
У рамках саміту відбудуться щонайменше три важливі зустрічі представників НАТО з країнами-партнерами. Одна — з Україною в рамках Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Друга — на рівні міністрів оборони за участі союзників та країн-партнерів НАТО з Індо-Тихоокеанського регіону. А також міністри закордонних справ країн НАТО зустрінуться з учасниками Стамбульської ініціативи співробітництва. У ній беруть участь ОАЕ, Катар, Кувейт та Бахрейн — країни Перської затоки, чию безпеку гарантують США і які найбільше постраждали від іранських обстрілів під час війни США й Ізраїлю проти Ірану.
Україна зацікавлена в тому, щоб у рамках діалогу між НАТО і його партнерами була визнана її нова роль донора безпеки для Близького Сходу. Адже вона ділиться з країнами Перської затоки бойовим досвідом і дроновими технологіями.
5. Ліцензії на виробництво систем ППО
На саміті в Анкарі Україна окремо говоритиме про допомогу з ППО й перехоплювачами балістики. А також про передачу європейським союзникам ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів PAC-2 та PAC-3 до систем Patriot. Про потребу активізувати зусилля для забезпечення України засобами ППО після обстрілу Києва зранку 6 липня говорив і Володимир Зеленський.
Досі США ніяк публічно не підтвердили, що передадуть такі ліцензії союзникам. “Ми розглянемо це питання”, — відповідав Трамп журналістам 17 червня. Зустріч американського лідера із Зеленським в Анкарі також передбачено: вона має відбутися 8 липня.
Паралельно з американським треком у цій справі українські дипломати, ймовірно, ведуть перемовини й з Японією. Ця країна єдина у світі має ліцензію від американської компанії Lockheed Martin на виробництво таких перехоплювачів за межами США. Перед самітом в Анкарі український міністр закордонних справ Андрій Сибіга побував у Токіо. Подробиць своїх переговорів там він не оприлюднив.
