Перейти до основного змісту
Рейтинг довіри до Навроцького зріс до рекордних 54,8%

Рейтинг довіри до Навроцького зріс до рекордних 54,8%

Навроцький
Президент Польщі Кароль Навроцький на полях Конференції консервативних політичних дій (CPAC) у Грейпвайні, штат Техас, США, 28 березня 2026 року. Getty Images/Shelby Tauber/Bloomberg

Рівень довіри поляків до президента Польщі Кароля Навроцького досяг історичного максимуму — 54,8%.

Про це свідчать результати опитування IBRiS на замовлення Onet.

Згідно з опитуванням, рівень довіри до глави держави сягнув 54,8%. При цьому лише за останній місяць показник зріс одразу на 8,4 відсоткового пункту. Він перевершив попередній історичний максимум, який належав ексспікеру Сейму Шимону Головні (54,4% у січні 2024 року).

Соціологи зазначають, що такого стрімкого зростання не демонстрував жоден польський політик за весь час аналогічних опитувань.

Про "однозначну довіру" президенту заявили 23,8% опитаних, "скоріше довіряють" йому 31%. Негативно висловилися про Навроцького 39,3% респондентів, не визначилися з відповіддю – 8,8%.

Видання зазначає, що такий стрибок популярності може бути безпосередньо пов'язаний із рішенням позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

На другому місці у рейтингу довіри опинився очільник МЗС Радослав Сікорський з 42,6%, втративши порівняно з травнем 0,1 пункту.

На третьому місці – Дональд Туск із 38,1%, що на 1,5 пункту більше, ніж місяць тому. Не довіряють прем'єрові 57,6% опитаних.

На четвертому місці – спікер Сейму Влодзімеж Чажастий із 36%, на п'ятому – експрем'єр Матеуш Моравецький від опозиційної партії "Право і справедливість" із 35,3%.

Рівень довіри до ліберального мера Варшави Рафала Тшасковського порівняно з травнем знизився на 5,6 процентного пункту, до 32.5%. Ймовірна причина — скандал довкола однієї з лікарень Варшави.

Лідер ультраправої "Конфедерації" Кшиштоф Босак втратив на 5,1 відсоткового пункту. У червні про довіру до нього сказали 29,9% опитаних.

Лідер ще більш ультраправої "Конфедерації Корони Польської" Ґжегож Браун покращив свій показник на 7,3 пункту і зараз має довіру 23,7% опитаних.

Опитування проводили 19-21 червня методом телефонного анкетування. У ньому взяли участь 1100 респондентів.

Позбавлення президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла

Увечері 19 червня польський президент Кароль Навроцький оголосив, що позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, яким його у 2023 році нагородив тодішній голова держави Анджей Дуда. Це сталося через указ українського лідера про присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ назви "імені Героїв УПА".

20 червня Зеленський заявив, що відправив цю нагороду поштою до канцелярії Навроцького. Водночас він наголосив, що попри це Київ і надалі "буде відкритим до всіх змістовних форматів взаємодії" з Варшавою.

Відмови від польських нагород чинних українських посадовців та експрезидентів

На тлі рішення Навроцького міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що відмовляється від нагороди Командорський хрест із зіркою Ордена "За заслуги перед Польщею".

Також від польських відзнак відмовились ексочільник ГУР МО, а нині керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Ігор Жовква, український посол у Варшаві Василь Боднар та експрем'єр Володимир Гройсман.

20 червня від своїх орденів Білого Орла відмовилися другий, третій і п'ятий президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.

Указ Зеленського про присвоєння підрозділу ССО ЗСУ назви "імені Героїв УПА"

26 травня Зеленський видав указ №440/2026, яким постановив надати Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ почесну назву "імені Героїв УПА". Як йдеться в документі, метою такого рішення є "відновлення історичних традицій національного війська".

29 травня Навроцький розкритикував його за це рішення, запропонувавши позбавити свого українського колегу ордена Білого Орла — найвищої відзнаки Польщі.

Указ Зеленського також викликав обурення серед деяких польських істориків та політиків, які засудили його, заявляючи, що бійці УПА "коїли злочини" проти поляків на Волині.

Так, у польському Інституті національної пам’яті заявили, що УПА відповідальна за "геноцид на Волині й у Східній Галичині", наголосивши, що "створення українською владою культу Української повстанської армії має викликати спротив усіх, хто пам’ятає діяльність цього формування".

Колишній президент Польщі Лех Валенса, лауреат Нобелівської премії миру, який підтримував Україну і Зеленського, теж засудив його рішення і заявив, що зніме нагрудний значок у кольорах українського прапора, який він носив із початку повномасштабного вторгнення РФ. У своєму дописі у Facebook він написав, що "президент України, вшановуючи бандитів УПА, образив мене та всіх наших вбитих співвітчизників".

5 червня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що українська сторона має "шукати рішення" для розв'язання цього питання. Окрім цього, він наголошував, що "повністю зрозумів" реакцію Навроцького, підкресливши, що "ніхто не розділятиме польську громадську думку чи польську владу, коли йдеться про минуле та історію".

Реагуючи на ці заяви, чільник МЗС України Андрій Сибіга стверджував, що українські воїни самі обрали для себе цю назву і не мали на думці нічого "антипольського" та не хотіли образити поляків.

Топ дня
Вибір редакції
На початок